"Я заскочив у російський танк, відчув, що тут щойно були люди, їхня енергетика ще залишилася", — журналіст ТСН Олександр Загородний про те, як він провів 11 днів біля Гостомелю, де йшли запеклі бої

Олександр Загородний – журналіст команди ТСН на каналі 1+1. Він був одним з перших репортерів, який висвітлював військові події на Донбасі у 2014 році. Згодом, у 2022 році, Олександр теж став свідком жахливих боїв: він 11 днів провів біля Гостомелю під Києвом та знімав сюжети для ТСН просто на мобільний телефон. Він заскочив у російський танк, який щойно покинули солдати, на власні очі бачив мародерів та забрав собі покинутого собаку, йоркширського тер’єра Дімона. Нині він та собака живуть в офісі каналу. Про те, як це було в деталях читайте далі.

 ФОТО: Facebook/Олександр Загородний

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Після перемоги мені хочеться побачити мою родину, я її вже давно не бачив», – Святослав Вакарчук розповів про поїздки найгарячішими точками України

Олександр зізнався, що ніколи не міг уявити, що відбудеться повномасштабне вторгнення росії в Україну: думав, що це нелогічно, неправильно та безперспективно, та й для війни немає жодної з причин. Зрештою, виявилося, що Олександр помилявся: 24 лютого пара побачила 4 літаки в небі, які прямували бомбити Гостомель, від якого вони неподалік живуть.

Фактично всі перші фази війни навколо Києва пройшли над моїм будинком. Тут літали винищувачі, згодом поряд був підрив заправки. Навколо мене артилерією "побили" усі будинки сусідів, і мій також постраждав.

Наступного ж дня родина Загородного, дружина з дітьми, виїхали з-під Києва та 16 годин добиралися автомобілем до Івано-Франківська. Сам Олександр залишився та був удома 11 днів війни. Більшість бойових дій проходили прямо біля будинку журналіста, тож він знімав сюжети просто на свій телефон, навіть намагався монтувати та відправляти на канал.

Була й танкова битва. Росіяни прямо на дорозі кинули танк і самі втекли — їх знайшли на другий день. Я заскочив у цей танк і, знаєте, відчуття навряд чи можна передати навіть по відео. Я відчув, що тут щойно були люди, їхня енергетика ще залишилася…
Пам'ятаю великі каравани з машин, які їхали повз мій будинок. Я знімав це, просто вставши зі свого ліжка.

 ФОТО: Facebook/Олександр Загородний

Проте страху в журналіста не було: усе, що відбувалося навколо, відчувалося наче в кіно. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Я кажу «НІ» жахливій цій війні!» – Наталія Могилевська розповіла про творчість та волонтерство під час війни та про те, чому не покинула Київ

Потім Олександр побачив українських мародерів. Вони виносили з магазинів електроінструменти, які навантажували на візочки. До магазинів з алкоголем просто під'їжджали автомобілі, в них вантажили пляшки. Потім розпочалася пожежа на величезних складах, які й досі горять.

Уявіть — все небо в диму, немає газу, електрики. Такий постапокаліпсис.

Крім того, коли розпочалася війна, Олександр Загородний лежав з ковідом, який дав ускладнення на легені. Саме через це було складно ховатися у підвал: один раз Олександр таки спустився та зрозумів, що там неможливо довго знаходитись через важкість дихання, тож більше він у підвал не заходив. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Плакали від нашої дійсності…", — Лідія Таран розповіла, як висвітлює війну в Україні у французькому місті Нансі

Проте журналіст був не сам! На третій день війни Олександру написав сусід, що в його будинку, який вже був побитий снарядами, залишилася маленька собака, йоркширський тер’єр Дімон. Сусід попросив погодувати його, проте Олександр вирішив забрати його з собою.

Скільки часу минуло, а він уже зі мною спить і визнав мене своїм господарем. Ми пережили з ним разом понад тиждень на передовій.

Тепер вони разом живуть в офісі каналу 1+1. Дімону навіть зробили його іменний бейджик з посадою “помічник кореспондента”. Жити у будинку, за словами Олександра, було вже неможливо, а коли журналіст намагався записатися у територіальну оборону, йому не вистачило зброї – тому він вирішив залишатися на передовій журналістики та знімати сюжети.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андре Тан назвав одну із найголовніших помилок, якої припускаються люди під час війни

Порівняти події 2014 року на Донбасі з повномасштабним вторгненням росії Олександру важко:

Тоді справді було дуже гаряче. Але все одно весь час домовлялися про якісь перемир'я. Навіть у найважчі моменти. Тепер же відчуття, що все йде «по бєспрєдєлу». І при цьому повна зневага до людського життя — скільки вбитих своїх солдатів росіяни залишають прямо на землі. Я цього не розумію. Ми інакше ставимося до своїх захисників, побратимів. Там кажуть, що ми — один народ. Ні! Ми дуже різні.

За його власними прогнозами, скоро відбудеться затишшя, проте не кінець війни. Наразі росіяни переходять до оборони, підтягли артилерію – а це означає, що вони не будуть просуватися далі.

На жаль, знищуватимуть наші міста ракетами. Можливо, частково випускатимуть людей. Вже є відчуття, що росіяни не готові так просто вмирати. Це через відсутність мотивації, кінцевої мети. Ми так і не розуміємо, чого вони хочуть. Ця війна від початку не по правді!

Проте, на думку Олександра Загороднього, Київ окупанти не візьмуть ніколи: хіба десь на околиці постоять. Все через те, що у них немає так багато військових, аби захопити мегаполіс, хоч вони й можуть бомбити. Проте й в української сторони з’явилося багато протиповітряної зброї: ворог зазнає дуже багато серйозних втрат.

Думаю, війна розтягнеться ще на місяць, але, зрештою, ми переможемо. Я в це вірю! Прорвемося!