UA RU

Як фашистські німці на початку Другої світової війни створили першу газову камеру: історія замку Зонненштайн

ТСН

Замок Зонненштайн у місті Пірна має трагічну славу — тут була облаштована перша газова камера. Як зараз німці згадують цю трагічну сторінку історії?

Нацисти в розпал Другої світової війни організували у лікарні для душевно хворих міста Пірна першу газову камеру, де випробовували масові вбивства, які пізніше стали хрестоматійними. Тобто німці випробовували газову камеру фактично на громадянах своєї ж країни. Сталося це приблизно у 1930-1940 році, коли Друга світова тільки розпочалася. Як зараз німці сприймають цю ситуацію та чи пам'ятають вони про ці події взагалі — розповіли в ТСН.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 8 чи 9 травня, вшанування чи святкування: як радянська і російська пропаганда перекрутила історичні факти про перемогу у Другій світовій війні (розповідає історик)

Де б ви не були у Пірні, обов'язково з кожного куточку можна побачити замок Зонненштайн — хоча б шматочок його даху чи шпилю. Зведена на найвищому місцевому пагорбі будівля буквально "домінує" над містом. 

200 років тому там був справжній центр гуманізму. Зонненштайн став першою у Європі лікарнею для душевно хворих з винятковою репутацією. Там лікувалися у тому числі приватні пацієнти, заможні люди. Не пройшло й сторіччя, як Зонненштайн став найстрашнішим місцем у Європі. 13 720 вбитих, молодшому було рік. Націонал-соціалісти вирішили, що ці люди не відповідають критерію здорової нації, і тому мають померти. Тих, кого фашисти визнали не вартими життя, старих і маленьких, групами по 30 людей роздягнутими заводили у ніби душову кімнату. Насправді ж вони йшли на смерть — у газову камеру. Пізніше така "фабрика смерті" з'явилася у кожному концтаборі.

Люди помирали у муках та тісняві. Перед дверима у камеру зазвичай стояли й спостерігали лікарі, які вигадували причини смерті пацієнтів та повідомляли їх родичам із запізненням. У цей проміжок часу, коли люди вже були мертві, але офіційно вони ще лишалися живими, родичі продовжували платити гроші за утримання пацієнтів. Це була офіційна інституція, і лікування тут коштувало чимало. Кімната для тіл й фундамент гігантської печі крематорію відновлені вже після падіння Берлінської стіни. У 1941-му, після двох років масових вбивств, нацисти замаскували сліди злочинів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від Батурина до Бучі: історичні факти, які підтверджують, що росіяни вбивали і катували українців століттями (фільм «Україна. Повернення своєї історії»)

Науковий консультант меморіалу Пірна Зонненштайн Хаген Марквардт розповів:

Дезінфектори були членами СС, а нянечки були звичайними жінками з Саксонських лікарень. Ті самі люди, які піклувалися про своїх пацієнтів, потім їх же й вбивали. Ми знаємо конкретні приклади: ті, хто працювали тут до 1939 року санітарками, вбивали людей, які були колишніми пацієнтами закладу. Вони знали цих людей особисто. Аби позбутися праху, його просто викидали зі схилу. Люди про це знали, але ми не знайшли жодної реакції: ані листів до мера, ані протестів — нічого.

Щоразу, коли йдеш вуличками Пірни, можна наштовхнутися на картини з надписами, що нагадують про злочини фашистів: "лагідна смерть", "урна"," душова кімната", "кісткомолка". Блогер-історик Євген Уріх сказав:

Йдеш містом, насолоджуєшся красою навколо, і зустрічаєш картину з надписом "душова кімната". У голові одразу ця страшна душова. І ти знову денацифікуєш себе зсередини. Це вже як щеплення, що нагадує про події та про те, де ти знаходишся. У Німеччині дуже багато цих пам'ятників. "Перехворівши" цими жахіттями, німці продовжують "щеплення".

Сьогодні будівлю С16 прикрашає український прапор, адже власне минуле не дає німцям ігнорувати українське сьогодення. Асфальт міста Пірна рясніє різнобарвними хрестиками, що ведуть до головної історії. Хрестики, яких у місті рівно 13720, постійно підфарбовують. Місто живе, а разом з ним і пам'ять про те, чому не місце у Європі.

Дивіться детальний сюжет:

ТСН 2020 ТСН за 2020.02.28

Новини по темі
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності
Приймаю