UA RU

«Ми їздили знімати, коли з бункерів вивозили азовстальців», – військова кореспондентка ТСН Наталія Нагорна про роботу журналіста під час війни

ТСН
©© Facebook Natasya Nagorna

Військкор ТСН Наталія Нагорна розповіла про особливості своєї роботи під час війни.

Військова кореспондентка ТСН Наталія Нагорна розповіла в інтерв'ю "Фактам" про свою роботу під час війни та виклики, які зараз долає в професійному та особистому житті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «У нас завдання в цій війні нарешті народитися», – кореспондентка ТСН Наталія Нагорна про те, як готувалася до війни та що потрібно для перемоги (ексклюзивне інтерв’ю)

Наталія Нагорна згадує, що до останнього не хотіла вірити у можливість повномасштабного вторгнення з боку росії на нашу територію. Але зараз вже нічому не дивується, адже розуміє, що ми маємо справу з абсолютно неадекватним противником. Оцінку діям росіян в Україні Наталія дає таку:

"Все це за межами розуміння психічно здорової людини. Здається, що навіть після чотирьох місяців війни ми не можемо осягнути обсягів геноциду українського народу, навіть стикаючись з ним щодня. Це просто чорти, які прийшли до нас, щоб влаштувати пекло".

НагорнаФОТО: Facebook Natasya Nagorna

Війна зачепила життя абсолютно кожного українця, і Наталія Нагорна не виняток. Журналістка розповідає:

"Зараз на передовій воює мій хлопець. Я вимушена була евакуювати мою родину за кордон — маму, невістку і двох племінників, вони жили на Миколаївщині. Частина родини живе в Житомирській області, поруч з ними відбувалися потужні бої, літали вертоліт, ракети. Зараз складно назвати район, де ти можеш почуватися спокійно. Я сама живу у Києві у Шевченківському районі, і за 400 метрів від мого дому впали крилаті ракети. Вони просто пролетіли над нашим дахом. Але ми продовжуємо жити й боронитися".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Жодних принципів чи поняття честі, у них ціль — знищити": розмова про війну Наталії Нагорної з Юлією Кирієнко у новому спецпроєкті ТСН "День на передовій"

Кореспондентка ТСН розказує, що до звільнення Київської області не жила в своєму помешканні в Києві. Ночувала журналістка в цей час в різних місцях, часто прямо там, де знімала сюжети: в метро, "Охматдиті" та інших лікарнях, пологових будинках. Географія зйомок Нагорної теж вражає:

"Ми знімали в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Миколаївщині, Донеччині. Було багато вражаючих історій. Пам’ятаю жіночку, яку називали «тьотя Суп». Це жінка з «Азовсталі» Наталя, яка варила дітям суп. Ми їздили знімати, коли з бункерів вивозили азовстальців, і весь автобус тоді розповідав про цю жіночку», – згадує Наталія.

Нагорна зізнається, що не вірить у швидке закінчення цієї війни. Бо нам потрібен не мир, а саме перемога. Кореспондентка зауважує:

"Зараз здається, що це так нескоро. Знаєте, було б скоро, якщо б ми здались. А якщо хочемо повернути наші території, морські шляхи, то треба час. Хоча прогнозувати нічого не можна. Я мрію, щоб мої друзі й рідні залишились живими. Я навіть зараз не можу нормально плакати. От закінчиться війна, тоді вже… Мені здається, що перемога — це відчуття внутрішнього спокою. Дуже хочу, щоб він повернувся до всіх людей в Україні".

ТСН 2020 ТСН за 2020.02.28

Новини по темі
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності
Приймаю