Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності

Автор фільму Скарби нації поділився цікавими подробицями зйомок

Акім Галімов про те, як створювалася третя частина циклу «Україна. Повернення своєї історії».

Закінчилася зйомки документального історичного фільму «Скарби нації», третього із циклу «Україна. Повернення своєї історії». Автор і продюсер стрічки Акім Галімов у інтерв’ю для сайту Телекритика розповів про ідею проекту, зйомки і труднощі, які довелося подолати в процесі роботи.

За словами творця фільму, третя частина «Скарбів нації» присвячена реліквіям, які пов’язані з нашими гетьманами:

«Так сталося, що вони розкидані по всьому світу, у тому числі й в Америці.

Ми їздили до США, щоб перевірити одну з версій.

Зйомки відбувалися у Нью-Йорку, Нью-Джерсі та у містечку Барт, де ми отримали сенсаційну інформацію, яка проливає світло на темні плями в нашій історії і багато чого пояснює. Крім того, цього разу зйомки стрічки відбувались у Австрії, Туреччині, Польщі та Росії».

Команда проекту зосередилася на пошуках булави Богдана Хмельницького та історії з Переяславськими статтями.

«Суть цього договору (якщо він був) у тому, що Україна нібито була приєднана до Росії – принаймні, так завжди розповідали. У цьому важливо розібратися, тому що навіть зараз, через стільки років після Переяславської ради 1654 року, багато людей вважають, що ми начебто «возз’єдналися», — повідомив продюсер. — Ми починали шукати, яка інформація про угоду доступна сьогодні. В архівах, музеях та інтернеті є багато документів, які називаються «Березневі», «Переяславські» «статті Хмельницького» – але все це копії.

У процесі роботи історія козацтва почала розкриватися перед авторами і науковцями зовсім по-іншому:

«Під час розробки ми зрозуміли, що дуже багато міфів було насаджено саме про козаків. З одного боку вони – наша історична візитівка, з іншого – там стільки неправдивої інформації, що якоїсь миті здається, що ти нічого не знав про козаків»

Як вважає Акім Галімов, козаків надто міфологізували і представляли їх історію однобоко.

Історія козацької аристократії майже не представлена.

Дуже мало відомостей про те, що насправді у XVII–XVIII ст. в Україні існувала повноцінна держава. Вона не була інтегрована в Росію настільки, наскільки нам розповідали. Ці козаки вчилися самі та відправляли своїх дітей в найкращі університети Європи, будували величезні палаци. Представники козацької еліти були керівниками цієї країни, у них були свої символи влади. На той час усе це було елементами суверенної держави, і через це – починаючи з Катерини ІІ – приховувалося. Я вважаю, справжню історію треба знати і пишатися нею. Один історик, директор Чернігівського історичного музею, сказав нам: от кого ми знаємо з козацької старшини? Хіба що Кочубея – хто цікавиться історією, його згадає. І знаємо його ми лише тому, що він писав донос на Мазепу. А хто ще служив у Мазепи – генеральним писарем, генеральним бунчужним, генеральним суддею – ми взагалі не знаємо…».

Також автор відверто розповів про проблеми зі зйомками в Росії. Отримати доступ до потрібних матеріалів з архівів та музеїв виявилося дуже важко:

«Це відбувається під час зйомок кожного фільму вже три роки – ми ще жодного разу не отримали нормальної відповіді від російських музеїв. Але наша команда завжди знаходить шлях, як у таких умовах відпрацювати та відзняти те, що нам потрібно. Цього разу ми так само відзняли; на жаль, не змогли отримати жодного коментаря, але в інший спосіб інформацію все-таки зібрали.

Відрядження до Росії це у нас завжди «вилазки на ворожу територію».

Цього разу воно було нетривалим – уранці прибули, а ввечері вже поїхали, провівши зйомки буквально на трьох локаціях».

Акім Галімов підкреслив величезний внесок, який зробив кожен з членів команди. Найголовнішу фукнцію виконала режисер Дар’я Саричева. Над ідеєю фільму «Скарби нації» працювали разом із Романом Шаріповим і Вікторією Барановою, яка також вклала у проект частину себе.

«Дослідження в цьому фільмі дійсно привели нас до дуже крутих знахідок. Ми працювали з цікавим обладнанням, електротомографом: це апарат, який просвічує землю на десять метрів углиб. З його допомогою ми відкрили тунель біля резиденції Богдана Хмельницького в Суботові. Хоча історики запевняли нас, що у тому місці все досліджено вдовж і поперек. Але нам пощастило».

Нагадаємо, перші дві частини проекту «Україна. Повернення своєї історії» були покликані розвінчати міфи та повернути українцям справжню історію.

Україна. Повернення своєї історії
Повні епізоди
2018-12-14
Більше новин