ведучі
Соломія Вітвіцька - ведуча ТСН на 1+1 Марафон, журналістка. Волонтерка, з 2014 року допомагає військовим. Засновниця і кураторка проєкту «Переможці». Ініціаторка традиції п’ятничних концертів у лікарні Охматдит, щоб підтримувати маленьких пацієнтів та лікарів.
Біографія
Народилася 16 червня 1980 року у місті Броди на Львівщині. Виросла у Львові.
Має молодшого брата Северина.
Перше місце роботи — Львівська телеагенція НТА.
У 2002 році — кореспондентка новин та ведуча авторських програм на Ера-FM.
Закінчила Факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, а потім кілька років навчалася на мовних курсах у Німеччині, в Університеті Фрідріха-Олександра Ерлангена-Нюрнберга. Від вступу до німецького університету відмовилася, бо повернулася до України.
У 2005 році повернулася в Україну і розпочала роботу репортеркою на 5 каналі.
З 2008 року працює на телеканалі 1+1, як кореспондентка ТСН.
З 2011 по 2014 рік вела щоденний таблоїд у прямому ефірі ТСН. Особливе. У програмі були лише світські новини, репортажі з культурних заходів, ексклюзивні подробиці з життя зірок.
З 18 лютого 2014 року, після початку Революції гідності та трагічних події в Києві, випуски призупинені. Наразі Соломія Вітвіцька продовжує працювати ведучою ТСН.
2014 року заснувала з командою 1+1 та Viva! соціально мультимедійний проєкт «Переможці», що розповідав історії ветеранів АТО, які втратили частини тіла, але не втратили сили духу.
З «Переможцями» були у 23-х країнах, серед них — ПАР, Фінляндія, Латвія, Канада, Ліван, Бельгія, Чехія, Франція та інші. Спецвипуск журналу «Viva! Переможці» є у Папи Римського, американського ветерана Шайло Гарріса, знаменитого режисера Девіда Лінча.
У листопаді 2013 року вийшла заміж, чоловік — режисер і кліпмейкер Влад Кочатков. У лютому 2021 року пара заявила про розлучення.
У 2016 році стала лауреаткою Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг».
Навесні 2021 року Соломія стала ведучою проєкту Вражаючі історії ТСН. Місія проєкту – показати, що навіть у найскладніших життєвих обставинах завжди є вихід, надихнути українців на віру у світле майбутнє і бути небайдужими один до одного.
Навесні 2022 влаштувала благодійний аукціон з продажу паралімпійської медалі спортсмена Сергія Ємельянова. Медаль продали за понад мільйон гривень, на вторговані кошти закупили авто, бронежилети, тепловізори й спорядження для ЗСУ.
Алла Мазур - телеведуча, журналістка, авторка і незмінна ведуча ТСН. Тиждень, для марафону Єдині новини та YouTube-каналу ТСН. Була ведучою першого в історії ефіру випуску новин ТСН 1 січня 1997 року на телеканалі 1+1. Володарка рекордної кількості професійних нагород. Здобула дві державні нагороди - Орден Княгині Ольги ІІ і ІІІ ступенів. Поборола рак молочної залози та стала підтримкою та опорою для багатьох онкопацієнтів.
Біографія
Алла Мазур народилася 16 вересня 1965 року в селі Зіньків, Хмельницької області в родині медиків. Має молодшого брата Олександра.
Виховує самостійно сина Артема (нар. 15 квітня 2008).
Прихистила двох котів.
Закінчила школу із золотою медаллю. У школі писала статті для місцевої районної газети, була ведучою і репортеркою у шкільній радіостанції.
Закінчила факультет журналістики Київського університету ім. Тараса Шевченка.
Працювала на Українському радіо кореспонденткою, завредакції, ведучою програм головної редакції інформації Першого каналу Українського радіо. Готувала й вела радіомарафони: з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи та під час виборів Президента України 1991 року. Під час роботи на радіо була також ведучою радіопрограми «Від міста до міста».
В 1993 році запросили на УТ-1 вести інформаційні програми УТН. Вела перше вітчизняне ток-шоу на економічні та політичні теми «Перехрестя» (українсько-американський проєкт), була авторкою і ведучою телевізійного публіцистичного проєкту «Інвестиційна історія» (українсько-словацький проєкт).
З 1 січня 1997 року почала вести програму ТСН на каналі 1+1, це був перший в історії ефір програми. Наразі веде щотижневу інформаційно-аналітичну програму ТСН. Тиждень.
В листопаді 2004 ведучі ТСН на каналі 1+1, в тому числі і Алла Мазур, відмовились виходити в ефір, журналісти відмовилися від практики темників – цензури, яку проводила Адміністрація Президента.
Разом з командою телеканалу 1+1 висвітлювала Революцію Гідності з безпосереднього місця подій. У квітні 2014 року телеведуча з командою поїхала до Донецька, де вже відбулося захоплення адміністративних будівель проросійськими силами. Знімальна група тоді зіштовхнулася з радикально налаштованими учасниками мітингу, але локацію покинула лише після завершення ефіру.
У 2017 році з колегами з ТСН у співпраці з істориком Валерієм Примостом написали книгу «Незалежність очима ТСН», присвячену 25-річчю незалежності України.
В листопаді 2019 року повідомила про онкологічне захворювання, продовживши працювати й проходити хіміотерапію.
У вересні 2020 року з'явилася в ефірі без перуки, яку носила під час боротьби з онкологічною хворобою.
Знялася для обкладинки французького журналу в Україні Marie Claire за осінь 2020 року. Фотосесію провели після лікування від онкохвороби: без перуки і з натуральним кольором волосся.
Марічка Падалко - ведуча ТСН та 1+1 Марафон, амбасадорка благодійного фонду Revived Soldiers, журналістка, інтерв’юєрка. Яскравий приклад для наслідування — вдало поєднує успішну кар’єру, виховання трьох дітей і активний спосіб життя. Блогерка-инфлюенсерка і лідерка думок мільйонів українців — долучається до важливих ініціатив і челенджів. Підтримує екологічні, спортивні та благодійні ініціативи. Заміжня, чоловік Єгор Соболєв служить в ЗСУ.
Біографія
Народилася 26 лютого 1976 року у Києві.
Батько — перекладач з англійської, мати — викладачка іноземних мов. Закінчила спеціалізовану мовну школу.
За освітою лінгвістка. У 1998 році закінчила Київський лінгвістичний університет за спеціальністю англійська та німецька мови.
Студенткою за програмою обміну Уряду США (Freedom Support Act) встигла повчитися рік на факультеті журналістики Університету штату Флорида. Там у місцевій газеті й отримала свій перший журналістський досвід.
У 1999 році провела кілька місяців стажування в Українській службі BBC у Лондоні.
У жовтні 1999 року вперше потрапила на телебачення у програму Світ спорту.
Працює на телеканалі 1+1 з 26 червня 2002 року. Спочатку працювала ведучою спортивних новин Проспорт. З 2006 року — ведуча ТСН.
З Юрієм Горбуновим вела недільну ранкову програму Сніданок+, що була в ефірі з 2006 по 2008 рік.
З 2009 по 2010 рік була ведучою ранкового шоу Сніданок з 1+1. Пізніше вела рубрику «Матусин щоденник» у цій програмі.
З 3 травня 2012 року вела випуски ТСН в рамках ранкового шоу Сніданок з 1+1.
У 2017-му вперше пробігла марафон - дистанцію в 42 км здолала в Києві.
У 2018-му разом з чоловіком переплили Босфор - дистанцію в 6,5 км.
У липні 2020-го з Марічкою у прямому ефірі стався казус - випав передній зуб, але це не завадило ведучій гідно продовжити випуск новин. Подія набула міжнародного розголосу у закордонній пресі, а іноземні колеги підтримали ведучу та оцінили її професіоналізм.
У 2021-му з притулку взяла кішку Гішу.
24 лютого 2022 року о 6:00 разом з Єгором Гордєєвим першими оголосили в ефірі 1+1 про початок повномасштабної війни.
З 24.02.2022 стала ведучою загальноукраїнського інформаційного телемарафону Єдині новини у парі з Русланом Шаріповим, а також продовжила вести ТСН для YouTube.
Записує інтерв’ю з відомими особистостями, взяла ексклюзивне інтерв’ю у Майкла Дугласа, веде Дискусійний клуб з колегами журналістами-міжнародниками для ТСН на YouTube.
З квітня 2022-го веде щоденний блог новин в Instagram про війну в Україні.
Розповідає про війну в Україні провідним західним ЗМІ - телеканалам BBC, CNN, Al Jazeera. Зокрема, взимку 2023-го на американському каналі АВС вийшов спецпроект про Марічку та її сім’ю.
У червні 2022 року в Нью-Йорку на Таймс-сквер була ведучою великого благодійного концерту на підтримку України, у якому взяли участь українські та американські зірки. Гроші збирали на лікування та протезування тяжкопоранених українських військових в американських шпиталях.
18 квітня 2023 року пробігла Марафон в Бостоні як амбасадорка Revived Soldiers заради допомоги із реабілітацією звільнених з полону українських військових.
Заміжня, чоловік - Єгор Соболєв з початку повномасштабного вторгнення пішов на фронт; має трьох дітей – старшого сина Михайла, та доньок Марію та Катерину.
Наталя Островська - телеведуча ТСН та 1+1 Марафон, журналістка. Ведуча авторського YouTube-проєкту НАТО. Менторка благодійного проєкту 1+1 media «Здійсни мрію».
Біографія
Наталя Островська народилася 14 листопада 1993 року у місті Тернівка (Дніпровська область).
У 17 років переїхала до Києва та вступила до Національного авіаційного університету.
Заміжня. Вийшла заміж у 2018 році.
Мама донечки Аґати, яку народила під час повномасштабного вторгнення.
Має кішку на прізвисько Валенсія.
Проходила стажування у Верховній Раді, Комітеті національної безпеки і оборони України, виконувала обов'язки прессекретаря.
Брала участь в освітній міжнародній сесії у Страсбурзі в «European youth center».
Працювала редакторкою та ведучою надзвичайних новин на Магнолія-ТБ.
З 2018 року працює в 1+1 media, почала з проєкту ДжеДаі на телеканалі 2+2.
Пізніше стала кореспонденткою ТСН на 1+1, де займалась підготовкою інформаційно аналітичних сюжетів на соціальну, політичну та правоохоронну тематику.
З 18 жовтня 2021 року - ведуча ТСН «10 вражаючих подій дня».
З 24 лютого 2022 року - ведуча Єдиного марафону новин, проєкту «Нічна варта».
Менторка благодійного проєкту «Здійсни мрію».
Бере активну участь в благодійних ініціативах, метою яких є підтримка України та допомога ЗСУ.
Восени 2022 у США вторгувала 70 000 доларів за прапор України з підписами Залужного та Зеленського - кошти пішли на допомогу Україні. Частина - для захисників із ЗСУ, інша частина - на будівництво модульного будинку для родини пенсіонерів в Ірпені, домівку яких знищила російська армія.
Знялася у серіалі Жіночий лікар в епізодичній ролі.
Захоплюється бігом та фітнесом.
Святослав Гринчук - ведучий ТСН на 1+1 Марафон. Вже 9 років веде ТСН. Від перших днів повномасштабного вторгнення працював у марафоні Єдині новини. Підтримує благодійні справи та ініціативи. Одружений, має 6-річну доньку Дзвінку.
Біографія
Святослав Гринчук народився 16 січня 1985 року у місті Львів.
У дитинстві грав на скрипці та трохи на фортепіано. Дуже любив читати, особливо різні географічні довідники.
У школі був відмінником, найулюбленішим предметом була історія. Співав у дитячому хорі, разом з яким навіть їздив на гастролі. Так вперше побував за кордоном. Також був великим футбольним вболівальником.
Ще з дитинства Святослав мріяв стати журналістом, тому після школи вступив до Львівського університету на факультет журналістики. Під час навчання грав в університетській гумористичній команді — Папараці.
2006 року з червоним дипломом закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедру «Телебачення і радіомовлення».
Після університету пішов працювати у футбольну телепрограму, де робив репортажі та інтерв'ю зі спортсменами. З колегами-телевізійниками створили футбольну команду, яка звалася «Мертві пінгвіни».
2010-го Гринчук переїхав до Києва і також влаштувався до спортивної редакції. Як спортивний журналіст відвідав два чемпіонати Європи та Чемпіонат світу з футболу, облітав зо два десятки країн світу.
З 2016 року ведучий ранкових випусків ТСН в парі з Марічкою Падалко
У 2017-му одружився з дівчиною Христиною, з якою був знайомий ще зі школи. Весілля відбулось в Одесі.
У 2018 понад місяць провів у Південній Кореї на Олімпійських та Паралімпійських іграх, висвітлюючи їх для новин.
2020 року був ведучим загальних зборів European Business Association, у яких взяли участь багато бізнесменів, урядовців та дипломатів. Серед них — пані посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україн Йоста Люнгман, тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
З перших днів повномасштабного вторгнення працює у марафоні Єдині новини й долучається до благодійних ініціатив.
З Бучі, Чернігова, Чорнобиля провів виїзні випуски новин після їхньої деокупації.
Підтримує благодійні та освітні проєкти, дітей в лікарнях. З вересня 2023 року разом з Валентиною Хамайко амбасадор благодійного проекту «Гай дитячих снів».
Захоплюється інтелектуальними іграми (у студентстві грав у «Що? Де? Коли?»).