Ми не змінили наші підходи. Єдине – можливо, ми стали більш вибагливими в підборі тем, тому що зараз нам треба демонструвати нашу силу та об’єднаність. Підхід залишається таким, яким був. Ми хочемо допомагати. Хочемо навчити, підказати нашим глядачам, що все ж таки краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх, і намагаємося випередити негарні події в житті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем'єра: де та коли дивитися новий сезон "Говорить вся країна"
Які теми підійматимуться у новому сезоні “Говорить вся країна”
Ось, наприклад, одна з найближчих тем, яку ми записали, це захист вдів загиблих наших героїв – коли було заборонено використовувати біоматеріал чоловіка після його загибелі, і жінка тепер не може народити дитину. Я певен, що це порушення її прав. Це порушення прав людини бути коханою та надавати друге життя. Ба більше, це стосується іншої вкрай важливої теми. Це рішення самої жінки народжувати, і в цьому не лише продовження кохання, а ще й продовження українського коду.
Ми завжди в наших ефірах підіймаємо теми нашого сьогодення. Вони болять, заважають просуватися вперед. Вони перешкоджають нам змінюватися. Я вважаю, що місія нашого проєкту вкрай важлива. Чому? Ми маємо продемонструвати не тільки собі, а світові, що українське суспільство змінюється. Поки наші захисники боронять країну там, ми тут за їхніми спинами маємо підготувати підґрунтя, аби вони повернулися і зрозуміли, а за що власне вони боролися, за що вони віддавали своє здоров’я і, в деяких випадках, на жаль, життя. Ми маємо це усвідомлювати та пам’ятати.
Тож, будемо занурюватися в історії життя та робити все, аби система соціального захисту дітей працювала.
Тобто ми говоримо не лише про допомогу особистим історіям, а й більш загальні законодавчі зміни?
Звісно, ми беремо конкретні історії та різні історії, які теж можуть вплинути на нас.
На що орієнтуєтеся при виборі героїв для своїх особистих інтерв’ю у проєкті “Говорить Суханов”? Яку місію перед собою ставите?
Прагну показати кожному з нас, що таке Україна і хто такі зараз українці. Ось одна з тем, яку ми днями записали – про літню пару, як постраждала від російського удару 2 січня. Вони, слава Богу, змогли вижити, але в метушні рятувальної операції загубили барсетку з документами та збереженнями. Уявіть собі, за день-два після того, як їх врятували, цю барсетку повертає рятівник, правоохоронець. І вони не зізнаються, хто саме повернув. Вони просто кажуть: ми зробили свою справу. Розумієте, на тлі корупції, цинізму посадовців, тут, серед пересічних громадян, у яких Україна та честь в серці, роблять зовсім інші справи. Вони доводять, що людяність, принциповість, честь нікуди не зникли. Для справжньої людини найголовніше – залишатися чесною. Ось це ми показуємо зокрема.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “У соціальній сфері найбільше не вистачає психологів”, - еспертка проєкту “Говорить вся країна” Наталія Ібрагімова в інтерв’ю сайту 1+1
Мені здається, ми маємо на себе трохи інакше подивитися і збагнути нарешті, що всі зміни починаються серед нас, пересічних громадян. Ба більше, всі зміни починаються в нашій голові.
Якось у себе в інстаграм ви поділилися дописом про повідомлення від знайомого з росії, який вчергове продемонстрував рівень впливу російської пропаганди. Часто вам пишуть росіяни, та як реагуєте на їхні заяви?
На щастя, зараз пишуть менше. Було декілька моментів, але, знаєте, я не цяцькаюся. Одразу визначаю напрямок руху. Якось дивак написав: “Ну що ти вже так говорите?”, це він про так звану росію. У відповідь отримав мою “аналітику”, підкріплену хорошим висловлюванням. В мене з ними розмова проста. З росіянами мають спілкуватися тільки психіатри та антропологи.
Серед експертів проєкту “Говорить вся країна” - психологи та психотерапевти. А самі ви як турбуєтеся про ментальне здоров’я? Чи доводилося звертатися до спеціаліста?
За своїми спостереженнями на майданчиках, можу сказати, що психологи та психотерапевти – це люди, які нічим не відрізняються від нас. В них теж є свої спеціалісти. Будь-який психотерапевт, якщо він дійсно професійно ставиться до своїх обов’язків, звертається по допомогу, аби відновитися після пацієнтів. Якщо людині дійсно важко, потрібно звертатися до фахівця. Але я не беруся радити, оскільки сам не звертався до психотерапевта. До своїх 50 років навчився самотужки справлятися. Поки що адекватним себе почуваю і маю такий вигляд, але не мені судити, звісно.
Єдине, до чого закликаю, якщо ви бачите, що вашій коханій, близькій чи просто знайомій людині важко, будь ласка, докладіть зусиль, аби переконати звернутися до спеціаліста. Також нам треба навчитися розмовляти з собою та один з одним, тому що цієї культури спілкування та обговорення проблем у нас немає, на жаль.
Що допомагає вам підтримувати психологічне здоров’я?
Знаєте, чому я не беру участь у конфліктах та сварках? Я збагнув, що вони висмоктують зсередини. До повномасштабної війни було якось не стримався і поконфліктував. Потім два дні так жахливо себе почував. Я зрозумів, що сварки руйнують тебе зсередини. А якось мені було дуже сумно, хотілося навіть плакати. Йду вулицею, і просто комусь усміхнувся. Людина спочатку розгубилася, а потім усміхнулася у відповідь. Мені стало легше. Може, це звучить, як дурниця, але ви спробуйте. Ось такими дрібницями можна багато чого змінити. Ще одна порада – читайте, слухайте музику. Звісно, не можна казати: не стежте за новинами. Ми повинні знати, що відбувається. Але водночас потрібно займатися й тим, що нас надихає та заспокоює. Головне – не зловживати алкоголем. Це дорога в нікуди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як захистити дитину від сексуального насилля: пояснює психологиня в "Говорить вся країна"
Ви згадали про музику та книги. Маєте якісь особисті рекомендації?
Нещодавно замовив збірку Оксани Забужко, а ще книгу про історію українського мистецтва. Уже маю певні знання в цій сфері, проте завжди прагну дізнатися більше. Це дуже важливо, бо свою культуру людина має знати, вивчати та цінувати. Надзвичайно люблю поезію, а одним з моїх улюблених сучасних українських поетів є Юрій Іздрик. У моїй домашній бібліотеці також є багато збірок Ліни Василівни Костенко.
Нам обов’язково треба читати, пірнати в літературу. Слово за словом, рядок за рядком, книга за книгою — лише так ми зі свого боку докладаємо зусиль до зміцнення українського коду. Країна не може існувати без мови, культури та традицій — це єдиний правильний шлях
Як проводите вільний від роботи час? Чи є у вас хобі?
Великою радістю для мене є мій песик Арчі. Він як дитинка, за яку я відповідаю. Це неймовірне створіння та справжній подарунок Бога. Вважаю, що не можна зараз відчувати самотність. На мою думку, і діти, і хвостики є однаково великою відповідальністю. Візьміть тваринку з притулку, подаруйте дім дитині — зверніть на це увагу. Бо і ті, і ті — це божі створіння, за яких ми відповідаємо. Діти зростають, стають самостійними, а хвостики так і залишаються своєрідними дітьми все своє життя. Вони безкоштовно, без будь-якої особистої користі дарують вам свою любов. Не можна бути самотнім у цьому світі: завжди є кому подарувати любов. Розчиняючись у цій любові, можна притамувати власний біль. Страждання та негаразди потрібно переробити в любов до того, кому вона зараз найбільш необхідна.
Варто усвідомити, що війна це час не лише випробувань, а й час для шалених можливостей переоцінити, збагнути та подивитися на своє життя під іншим кутом.
Якби була можливість, куди поїхали б відпочивати?
Для себе вирішив, що про будь-яку відпустку та відпочинок може йтися лише після перемоги. Кілька разів був у відрядженні за кордоном, та жодного відпочинку там не було. Не відпускало відчуття паралельної реальності: мирне життя в інших країнах дуже контрастує з тим, що зараз у нас. Здавалося, що я наче мандрівник у часі, який опинився у минулому. Звісно, люди мають на це право, бо це не їхня війна, а, на превеликий жаль, наша. Часто повертаються до тези про те, як я можу зараз відпочивати коли хтось з наших захисників у цю ж мить ризикує життям. Можливо, це психологічно неправильний підхід, однак це особисто моя думка та мої відчуття.
Якщо маю вільний час, можу поспати, піти з друзями на каву або ж смачно поїсти до кафе чи ресторану. Не треба забувати про малий бізнес, який також має працювати під час війни. Це теж постачальник сил та енергії для країни, тому їх потрібно підтримувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як розпізнати, що дитина на межі самогубства: відповідь психологині токшоу "Говорить вся країна"
Що для вас зараз — не на часі?
У мене не на часі заощаджувати свою зарплату, коли знаю, що можу коштом комусь допомогти. Не зовсім довіряю фондам: більш прихильний до адресної допомоги. Ця трагедія не лише нас перевиховує щодо благодійності та підтримки людей навколо. На тлі війни з'явилося так багато аферистів та шахраїв, тому тут теж треба бути обачними. З одного боку, наче гроші задонатив, а куди вони пішли?
Однак у цьому питанні потрібно також зберігати здоровий глузд та мати хоча б якусь фінансову подушку. Ось раптом якщо ситуація, як у пари пенсіонерів з “Говорить Суханов”: були збереження і їм зараз немає за що жити. А ось проходити повз ситуацію, коли знаєш, що можеш допомогти — це точно не на часі.
Зараз не можна миритися з несправедливістю, спокійно ставитися до образ, багато конфліктувати — бо тоді нам і ніякого путіна для внутрішнього розбрату не буде потрібно. На часі бути відповідальними за себе та свою країну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "Говорить вся країна" розкрили резонансну історію про притулок для тварин, яка облетіла всю країну
Ви на вдачу — романтик чи реаліст?
Я Козоріг, а вони взагалі реалісти. Однак особисто себе вважаю мрійником, і саме це мені допомагає. Треба мріяти, а у мрій є така властивість — зрештою здійснюватися. Тому я відчайдушно мрію, а про що не скажу — самі можете здогадатися.