“Вона точно стерво!”: Валерія Ходос поділилася, з якими стереотипами стикається через свої ролі, а також розповіла про роботу над новим серіалом “Ціна втечі” (ексклюзив)
Валерія Ходос, яка зіграла одну з головних ролей у новому серіалі “Ціна втечі” на “1+1 Україна”, розповіла про повернення до професії та власну акторську школу.
Із 19 лютого, з понеділка по четвер, о 20:30 на “1+1 Україна” розпочнеться показ нового серіалу “Ціна втечі”. У стрічці розкажуть історію сироти Марти, яка понад усе мріє знайти своє щастя, затишок, рідних та головне — кохання. До команди проєкту доєдналися улюблені українські актори: молода акторка Анна Іванова, яку глядачі знають за фільмом “Я працюю на цвинтарі”, відомий за роллю у фільмі “Крути 1918” Віталій Салій, Олександр Третьяченко, якого знають за серіалом “Моя улюблена Страшко”.
Одну з головних ролей у новому серіалі виконала зірка серіалів “Катерина” та “Папараці” Валерія Ходос. В ексклюзивному інтерв’ю для сайту 1+1 акторка поділилася враженнями від роботи над проєктом, розповіла про діяльність власної школи та пояснила, чому українська молодь все ще споживає російський контент.
Роль у “Ціни втечі” була першою після тривалої перерви. Які перші думки були, коли повернулись на знімальний майданчик?
Не вірилося, що акторство взагалі буде актуальним в Україні. Не могла собі уявити, що після початку повномасштабного вторгнення моя професія матиме попит, а ми будемо знімати серіали. Це здавалося нереальним.
“Робота над “Ціною втечі” стала неочікуваним сюрпризом та величезним подарунком долі”.
Валерія Ходос з режисером "Ціна втечі" Миколою Пєліховим
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Усе, що потрібно знати про головних акторів серіалу "Ціна втечі"
Ваша фільмографія охоплює як позитивних, так і негативних персонажів. Кого вам понад усе до вподоби грати?
Відкрию вам акторську таємницю: негативних персонажів завжди технічно грати цікавіше. Їх роблять різнобарвними, у них яскраві образи та вчинки. Щоб якісно втілити це, потрібно у собі відшукувати певні пристосування для гри. А оскільки антагоністки часто роблять багато прикростей, то й тобі треба багато різних пристосувань, аби не бути одноманітною.
“Негативна роль — ніби феєрверк з різних кольорів, якими наповнена твоя акторська палітра. Це невимовно цікаво — втілювати одну роль по-різному. Таке ніколи не набридає”.
Фото: v.khodos
На вашу думку, який стереотип про акторів є найбільш хибним?
“Багато хто думає, що актриси в реальному житті нещирі”.
Наче ми завжди граємо якусь роль — часто чую це на свою адресу. Це повний абсурд. Хоча б через те, що в нас настільки шалені графіки, що просто немає сил ще вдома когось грати.
Серед глядачів часто виникає найбільше обговорення навколо дій негативних персонажів. Чи отримували ви коментарі з цього приводу? Чи плутали вас з вашими героїнями?
Особисто коментарі не читаю, бо бережу свою психіку. Однак часто розказують, що коли починаю працювати з кимось, у людей змінюється думка на краще після спілкування зі мною. Була ситуація, коли дівчина йшла до мене на навчання, і їй казали: “Та ти бачила, які ролі вона грає? Вона точно стерво!”. Та виявилося, що в житті я нормальна адекватна людина, яка просто любить грати поганок.
У вас є власна кіношкола, а також колись викладали в університеті. Що подобається найбільше: грати чи навчати?
Надзвичайно люблю викладати, бо для мене це як робота режисера. Ми знімаємо короткі метри, створюємо свої проєкти, розбираємо ролі персонажів. Режисура більш об'ємна — ти робиш усе з нуля. Коли на навчання приходять абсолютні новачки, з якими згодом я можу професійно працювати, відчуваю величезне щастя.
Акторство ж по суті є більш залежною професією. Ти маєш бути універсальним актором, який виконує задачі режисера. Звісно, можна давати свої коментарі та ділитися побажаннями, однак останнє слово завжди за режисером. У викладання головна я, маю своє бачення та більше можливостей.
“Обожнюю саме навчати і дуже люблю своїх студентів”.
Фото: v.khodos
Чи вже зустрічались на знімальних майданчиках зі своїми студентами?
Так, навіть у “Ціні втечі”! Для мене величезний кайф те, що знімалася зі своєю колишньою студенткою — Дар’єю Пльондер. У часи роботи в університеті я 2 роки була її майстром. Нещодавно у проєкті також працювала зі своїм студентом. З випускниками своєї школи на зніманнях ще не перетиналася, однак чимало з них вже почали акторську кар’єру, а деякі навіть виконують головні ролі.
“У такі миті усвідомлюю, що недарма живу це життя. Розумію цінність того, що вкладаю у студентів, і дуже пишаюся, коли вони розкривають свій потенціал”.
Чи багато людей сьогодні прагнуть бути акторами?
Наразі це досить популярна професія. До прикладу, чимало людей приходить до моєї школи просто для саморозвитку, але коли вони більше в це заглиблюються, то перехоплюють мою любов до кіно. Багато таких студентів вирішують все ж спробувати себе в цій професії, тому ми вже організували наступний курс, де будуть зустрічі з режисерами та кастинг-директорами.
У цій сфері важливо багато працювати, нормально ставитися до критики і щиро це любити. Це такий цікавий світ — грати когось іншого. Вважаю, що для людини дуже важлива творча реалізація. Це не стосується окремої професії — на курси і айтівці приходять. Творчість окриляє будь-кого.
Акторство — це талант чи все ж цьому можна навчитися?
Я дуже злюсь, коли люди ділять акторів на талановитих та не талановитих. Буває так, що обдаровані від природи актори просто перестають працювати над собою, лінуються розвиватися. Вони знають, що мають переваги, і це їх розслабляє.
Водночас інші беруться за будь-яку роботу, постійно розвивають свої навички, відшліфовують гру — саме такі “пахарі” вириваються вперед. Знаю багато випадків, коли актори починали з епізодичних ролей, але настільки багато працювали над собою і своєю технікою, що зараз грають головні ролі в найрейтинговіших серіалах. Я захоплююсь працьовитими людьми.
“Я не вірю в таланти — я вірю в постійну роботу над собою”.
Яка найпоширеніша помилка серед акторів-початківців?
У наших акторів-початківців немає техніки роботи в кіно, бо це не викладають у ВНЗ. Через це я винайшла свою систему щодо роботи в кадрі, розбору ролі та сценарію. Початківцям не вистачає техніки швидко включитися в складні емоційні сцени. Однак це більше проблема не окремих людей, а системи освіти в Україні загалом.
Ви виступали проти російських акторів в українських проєктах. Сьогодні серіали знімають з українськими акторами, з українськими командами, зʼявляються нові імена, але водночас у трендах досі російські фільми, а в Тік-тоці обговорюють “Слово пацана”. Чому досі глядачів цікавить російське, і що з цим робити?
Нам необхідно знімати більше саме для молоді. Варто йти на ризики, брати нові формати та зацікавлювати молоде покоління. Юні глядачі шукають відповіді на свої питання про кохання, сварки та спілкування не у батьків — так ніколи не було. Вони прагнуть отримати відповіді з інших джерел, наприклад, Ютубу чи серіалів.
“Ми маємо більше знімати сміливе кіно на провокативні теми про їх вік. Нехай навіть це буде не для телебачення, а лише для Ютубу чи сторонніх платформ”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молоді українські акторки, які зіграли в серіалі “Ціна втечі”
Ви активно займаєтеся спортом і показуєте це на своїй сторінці в інстаграмі. Що вам дають фізичні навантаження?
Попри те, що у мене і дуже завантажений графік, та я стараюся поєднувати те, від чого отримую задоволення. Серед таких речей — спорт. Тренування мене розраджують та приносять омріяні результати. Навіть коли маю багато зйомок, намагаюся хоч на трохи завітати до спортивної зали. У цьому допомагає ще й те, що маю гарні навички тайм менеджменту.
Опишіть себе трьома словами у реальному житті
Сильна, вразлива, впевнена.
Поділіться неочікуваним фактом про себе
Мені надзвичайно складно відкриватися людям, хоча раніше я такою не була. Через особистий досвід ця риса змінилася. Тепер це щось на кшталт самозбереження, яке забезпечує мені комфортне життя.
Драма чи комедія?
Драма.
Фільми чи серіали?
Фільми та серіали!
Документалка чи художній фільм?
Художній фільм.
