Як правильно: "Великдень" чи "Пасха", "паска" чи "куліч"

Як говорити правильно: Великдень чи Пасха, паска чи куліч
Unsplash/Elena Mozhvilo

Паска, куліч чи великодній хліб? Розбираємося у назвах свята.

Поділитися:

Цьогоріч православні віряни святкують Великдень 2024 5 травня (католицький Великдень випадає на тиждень раніше — 31 березня). Головною стравою на столі слугує паска — український обрядовий здобний хліб. Багато людей плутаються у назвах свята та головних атрибутів і не знають, як правильно: Великдень чи Пасха, куліч чи паска тощо. Це поширені помилки, яких можна уникнути, якщо знати правила.

Як правильно говорити: Великдень чи Пасха?

  • ПРАВИЛЬНО: "Великдень", "Паска", "Воскресіння Христове"
  • НЕПРАВИЛЬНО: "Пасха".

Одна з найпоширеніших помилок українців — називати Воскресіння Христове Пасхою. Насправді ж в усіх словниках української мови закріплена назва Великдень. Роман Дубровський, кандидат філологічних наук й доцент зазначив, що слово "Великдень" походить від "Великий день", а великий він через те, що за Біблією воскрес Ісус Христос. Є ще церковний варіант назви свята — Воскресіння Христове. Як пояснив професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЩо святять на Пасху: вміст великоднього кошика

Проте у деяких словниках слово Пасха знайти можна. Воно може означати "Пейсах" чи "Песах" — юдейське свято, яке в перекладі означає "перехід" і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві. Але, наприклад, у словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова Пасха. 

Ще в деяких регіонах України Великдень називають Паскою. Цю назву можна зустріти й у деяких художніх творах. Особливо поширений цей варіант в розмовній мові та українській мовній церковній традиції. 

Як правильно говорити: паска чи куліч?

  • ПРАВИЛЬНО: паска
  • НЕПРАВИЛЬНО: куліч.

Насправді Великодній хліб має різні назви у різних країнах. Крім того, він може мати відмінність у виді та формі. Саме тому паска — це український обрядовий хліб, а куліч — російський.

Вважається, що на нашій території паска пішла від свята "Песах". Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.

А от слово куліч в українських словниках, відповідно й у мові, відсутнє. Дехто вважає, що паска — це хліб, який готується з борошна, а куліч — десерт без борошна. Але це хибне твердження, яке не має доказової бази.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли краще пекти паску: церковні рекомендації та народні традиції

Як правильно говорити: сир чи творог?

  • ПРАВИЛЬНО: сир, сирна паска
  • НЕПРАВИЛЬНО: творог, творожна паска.

Останніми роками українці полюбили пекти сирну паску, називаючи при цьому її "творожною". Насправді це русизм, якого треба позбавлятися для чистоти мовлення. В українській мові не існує слів творог або творожна. Філолог Олександр Авраменко наголошує, що українською правильно вживати слова сир та сирна.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сирна паска до Великодня: прості рецепти творожної паски у духовці та без випікання

Як правильно говорити: крашанки чи писанки?

Насправді це однаково правильні назви, проте різних видів розфарбовування яєць. Філолог Олександр Авраменко пояснив, що крашанки — це курячі яйця, які однотонно розфарбовують до свята, а от писанки — це курячі яйця, яким до свята малюють орнамент.

Дивіться "Сніданок з 1+1" на телеканалі 1+1 Україна по буднях з 06:30 і дізнавайтеся більше цікавих порад:

Новини по темі