Як правильно: "Великдень" чи "Пасха", "паска" чи "куліч"

Термінологія одного з найголовніших релігійних свят: розбираємось, як писати правильно.
Цьогоріч православні віряни святкують Великдень 2022 24 квітня (католицький Великдень святкувався на тиждень раніше). Головною стравою на столі слугує паска — український обрядовий здобний хліб. Багато людей плутаються у назвах свята та головних атрибутів і не знають, як правильно: "Великдень" чи "Пасха", "куліч" чи "паска" тощо. Це поширені помилки, яких можна уникнути, якщо знати правила.
Як правильно говорити: "Великдень" чи "Пасха"?
- ПРАВИЛЬНО: "Великдень", "Паска", "Воскресіння Христове"
- НЕПРАВИЛЬНО: "Пасха".
Одна з найпоширеніших помилок українців — називати Воскресіння Христове "Пасхою". Насправді ж в усіх словниках української мови закріплена назва "Великдень". Роман Дубровський, кандидат філологічних наук й доцент зазначив, що слово "Великдень" походить від "Великий день", а великий він через те, що за Біблією воскрес Ісус Христос. Є ще церковний варіант назви свята "Воскресіння Христове". Як пояснив професор філологічних наук Олександр Пономарів, остання назва поширена не лише серед священників, її також використовують в урочистому стилі та в художніх творах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що святять на Пасху: вміст великоднього кошика
Проте у деяких словниках слово "Пасха" знайти можна. Воно може означати "Пейсах" чи "Песах" — юдейське свято, яке в перекладі означає "перехід" і пов'язане з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві. Але, наприклад, у словнику української мови Бориса Грінченка взагалі немає слова "Пасха".
Ще в деяких регіонах України Великдень називають "Паскою", цю назву можна зустріти й у деяких художніх творах. Особливо поширений цей варіант в розмовній мові та українській мовній церковній традиції.
Як правильно говорити: "паска" чи "куліч"?
- ПРАВИЛЬНО: паска
- НЕПРАВИЛЬНО: куліч.
Насправді Великодній хліб має різні назви у різних країнах. Крім того, він може мати відімінність у виді та формі. Саме тому паска — це український обрядовий хліб, а куліч — російський.
Вважається, що назва "паска" у Великоднього хліба на нашій території пішла від свята "Песах". Дослідники вважають, що це можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території. Відповідно, існував взаємовплив як мови, так і кухні та культури.
А от слова "куліч" в українських словниках, відповідно й у мові, відсутнє. Дехто вважає, що "паска" — це хліб, який готується з борошна, а "куліч" — це десерт без борошна. Але це хибне твердження, яке не має доказової бази.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли краще пекти паску: церковні рекомендації та народні традиції
Як правильно говорити: "сир" чи "творог"?
- ПРАВИЛЬНО: сир, сирна паска
- НЕПРАВИЛЬНО: творог, творожна паска.
Останніми роками українці полюбили пекти сирну паску, називаючи при цьому її "творожною". Насправді, це русизм, якого треба позбавлятися для чистоти мовлення. В українській мові не існує слів "творог" або "творожна". Філолог Олександр Авраменко наголошує, що українською правильно вживати слова "сир" та "сирна", відповідно й "сирна паска".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сирна паска до Великодня: прості рецепти творожної паски у духовці та без випікання
Як правильно говорити: "крашанки" чи "писанки"?
- ПРАВИЛЬНО: і "крашанки", і "писанки".
Насправді це однаково правильні назви, проте різних видів розфарбовування яєць. Філолог Олександр Авраменко пояснив, що "крашанки" — це курячі яйця, які однотонно розфарбовують до свята, а от "писанки" — це курячі яйця, яким до свята малюють орнамент.