Маленька Ксенія Резницька з Маріуполя заспівала разом з Христиною Соловій на весь світ
12-річна Ксенія Резницька з Маріуполя виконала разом з Христиною Соловій зворушливу композицію "Тримай".
рф продовжує знищувати місто-герой Маріуполь і стирати його з лиця земля. Вщент зруйновані будинки, школи дитячі садочки, лікарні та сотні тисяч зламаних доль – так нині виглядає колись мирне українське місто. Увесь світ молиться про порятунок людей та про застосування процедуру екстракції щодо захисників, які тримають оборону "Азовсталі". Саме цій темі був присвячений Match for peace #StopWarInUkraine – благодійна гра київського "Динамо" з таллінською "Флорою".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благодійний футбольний матч «Флора» — «Динамо» розпочався емоційним виступом дівчини з міста-героя Маріуполь
Під час художнього перфомансу 12-річна Ксенія Резницька з Маріуполя виконала разом з Христиною Соловій зворушливу композицію "Тримай".
Перед матчем ми поспілкувалися з мамою Ксенії – Вікторією Резницькою, яка поділилася власними спогадами про Місто Марії та розповіла про всі жахи війни.
► Ви родом з міста-героя Маріуполь, який нині тримає міцну оборону від ворога. Якими були перші дні війни особисто для вас та ваших рідних, які на той період залишалися в місті?
Річ у тім, що ми не вперше бачимо бойові дії на власні очі. У 2014 році ми мешкали в Донецьку біля обласної адміністрації і спостерігали над озброєними російськими військовими. Тож, на жаль, донька вже знає, що таке постріли та вибухи. Тоді їй було лише 4 роки, проте вона досі пам’ятає стрес, який нам усім довелося пережити. Тоді ми були вимушені залишити Донецьк та переїхати у прекрасне місто Маріуполь, яке активно розвивалося.
Разом із сім’єю ми раділи життю, проте коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення рф на наші землі, чоловік переконав, що потрібно виїжджати. Під час виїзду ми чули вибухи і Ксенія знову пригадала події 8-річної давнини, вона була дуже налякана.
А менша 3-річна донька, на щастя, в той день спала довше, ніж зазвичай. Тому дії, які починали активно розгортатися, не так сильно вплинули на неї. Хоча дорога давалась, м’яко кажучи, непросто. Мої батьки перший час перебували в Маріуполі (вони не хотіли покидати місто, це була їхня принципова позиція) та на собі проживали окупацію. Їм вдалося евакуюватися 15 березня. Весь цей час ми хвилювалися за них та молилися, аби лише з ними було все в порядку.
Коли Alya (Олександра Ліщук) під час репетиції перфомансу благодійного матчу “Динамо” виконувала авторську пісню «Місто Марії», я не стримувала своїх емоцій. Розумію її відчуття та весь біль, який вона вкладала у ті рядки.
► Як ви та особливо донька відреагували на запрошення виступити під час благодійного матчу? Що для вашої родини означає цей виступ?
Ми до останнього не могли повірити, що донька буде брати участь у такій масштабній події – благодійному матчі київського «Динамо» Match for peace #StopWarInUkraine у Таллінні, Естонія.
Вона співає з 4 років і для неї це запрошення стало справжнім подарунком долі. До того ж ми раді доєднатися до благодійної мети – збору коштів на вирішення найгостріших гуманітарних проблем в Україні.
Це величезна честь для всієї нашої родини. Ми дуже хочемо, аби війна якомога скоріше закінчилася. І для нашої спільної Перемоги ми готові робити все, що завгодно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Понад 22 000 000 грн зібрали для України в квітні у межах благодійних футбольних матчів Match for peace #StopWarInUkraine
► Як пройшла перша репетиція?
Репетиція пройшла чудово, усі організатори дуже привітні до нас. Ми щасливі, що познайомились з такими людьми. Вдячні футбольному клубу «Динамо Київ» за таку кількість уваги до нас та несподівані подарунки. Крім того, Ксенія в захваті від спільної роботи з Христиною.
► Ксенія не тільки співає, але й пише пісні. Однозначно події в країні вплинули на всіх без виключення, а на творчих людях взагалі залишили особливий відбиток. Чи ділилася Ксенія новими композиціями? Якщо так, про що вони?
Так, Ксенія дуже творча особистість. Вона може випадково почути мелодію, а потім весь день наспівувати якісь рядки. Її перші пісні були присвячені усім членам родини. Написала пісні окремо для мене, для тата, бабусі, дідуся. Має навіть творчий псевдонім – Kseliena (Ксельєна), який співзвучний з її іменем.
Крім того, перед війною встигла написати композицію, присвячену Україні. У її особистому творчому доробку близько 10 пісень. Є серед них і пісні, що присвячені вчителям Маріупольської спеціалізованої школи №66, яку одну з перших знищили окупанти. Для нас це величезна втрата та біль.
► Безсумнівно Маріуполь – місто-герой, як і його місцеві жителі. Яким ви пам’ятаєте місто до початку повномасштабної війни та яким воно стало зараз? Що б ви з цього приводу хотіли сказати міжнародній спільноті?
Місто активно розвивалось, відкривались нові школи, була величезна кількість кав’ярень та ресторанів. Усі люди там жили і раділи життю. Також там була прекрасна школа мистецтв, в якій займалась Ксенія, та неймовірні педагоги – Курченкова Юлія Миколаївна, Позднякова Вікторія Ігорівна, Кулініч Катерина Олексіївна, Кальченко Наталія Борисівна. До речі, саме Юлія Миколаївна відправила нам інформацію про те, що організатори матчу шукають дівчинку-вокалістку з Маріуполя. Так ми тут і опинилися.
► Що ви зробите відразу після Перемоги?
Ксенія сказала, що якби добре не було в Європі, вдома однозначно краще. Вона мріє повернутися в Україну, попри те, що Маріуполь знищують російські війська. Вона хоче жити в Києві. Особливо зараз, коли під час репетицій їй вдалося поспілкуватися із земляками, зустрітися з українськими артистами, словом, побачити рідні душі, додому їй захотілося ще більше.
