UA RU

Свято Маланки та Василя: коли та як святкують (як водити козу, сценарій Маланки)

У народній традиції свята Маланки та Василя об'єдналися в Щедрий вечір.

Українці продовжують святкувати новорічні та різдвяні свята, цей період називають Святки і триватиме він аж до Водохреща. Новий рік 2022 і Різдво Христове в Україні вже відзначили, попереду — Старий Новий рік (Новий рік за юліанським календарем, "за старим стилем").

Свято Василя та Маланки: коли відзначають

13 січня відзначається свято Маланки (інші назви — Меланка, Меланки, Маланія) або Щедрий вечір, який ще називають Василів вечір. Це українське народне і церковне свято, вечір напередодні «старого» Нового року або святого Василія Великого. Тобто, 13 січня відзначаємо: свято Маланки, Щедрий вечір та Василів вечір, а 14 січняВасилія та Старий Новий рік

Свято Василя: коли водили Козу

13 січня в народі називали Василів вечір, Васильєва коляда, Жирна кутя, Щедрий вечір, Щедруха. Назва свята походить від імені святителя Василя Великого (330-379). Святитель Василь вважається покровителям свиней, а також зберігачем садів від черв’яків. Тому дату 14 січня селяни ще називали свинячим святом. На кожному столі стояло ритуальне блюдо – «кесаретське порося». Названо блюдо на честь Святого Василя, архієпископа Кесарії Каппадокійської, якого в народі прозвали Кесаретським.

Напередодні дня Святого Василя, що відзначається 14 січня, в Україні щедрують, в сам Василів день заведено посівати. На свято заведено готувати щедру кутю та ворожити. За прикметами, у цей день вдома обов'язково треба мати грошовий запас та не давати в борг. Господині в цей день пекли печиво, що за формою нагадує домашню худобу або птицю. У багатьох на столі стояли страви зі свинини. Вранці кожен член сім’ї намагався встати раніше інших і піти до криниці, джерела або річки, набрати води і вмитися їй. Вважалося, що хто це зробить, той весь рік буде здоровим і бадьорим. 

Як водити Козу на Василя

Звичай водити Козу на Василя з 13 на 14 січня – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів. Саму козу робили із дерев'яної палиці, один із кінців якої розколювали на роги. Роги прикрашали: прив'язували дерев'яні ложки – козячі вуха. З протилежного боку палиці чіпляли козячий хвіст і одягали її в старий кожух хутром нагору. Рукава кожуха мали звисати вниз – це "ноги" кози.

►Той, кого обрали "козою", залізає під кожух, однією рукою тримається за прикрашену палицю та крутить "хвостом".

►Окрім "кози", компанія обирає на вечір "кота" – зазвичай це наймолодший хлопець із гурту. До обов'язків "кота" входить носити торбу, нявчати та просити сала. 

►Дійство починається з настанням темряви. Діти підходять до будь-якої хати й просять: "Пустіть у хату, бо вже так коза змерзла!".

►Господар тричі відмовляється, а діти знову просять.

►Після цього "коза" та щедрівники співають, "кіт" нявчить та просить сала. За цей час коза нібито помирає та оживає. 

►Після трьох традиційних відмов господиня все ж таки пригощає кота – салом, козовода – пирогом, а скарбника гурту – грішми. 

►Нащедрувавшись, молодь збирається в одному домі разом і продовжує веселитися.

Хто така Маланка і як святують в Україні

Маланка – українське народне і церковне свято, пов'язане з днем пам'яті преподобної Меланії. Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. 

За церковними переказами, 13 січня – день преподобної Меланії (IV-V століття). Меланія народилася в християнській родині, дуже багатій і шанованій. Коли їй виповнилося 14 років, її видали заміж за парубка Апініана, який теж був вихідцем зі знатної родини. Усе своє майно ця молода родина використовувала для того, щоб допомагати тим, хто потребує допомоги. Після багатьох років богоугодних діянь Меланія оселилася на горі Єлеонській, а згодом там було засновано монастир. У преподобної Меланії було двоє дітей. Другі пологи були дуже важкими, а хлопчик, який з’явився на світ, незабаром помер. Тому святій часто моляться при важких пологах.

Часто розігрували жартівливе весілля Меланки і Василя. Ім’я нареченого Меланії було обрано не випадково, адже слідом за її днем наступав день пам’яті Василя Кесарійського, який відкривав Новий рік. Отже, Меланине весілля – це символічна зустріч старого і нового року, з побажаннями врожаю і щастя в наступаючому році.

Сценарій Маланки

На свято Маланки українці грають у "Меланку", щоб провести старий рік якомога веселіше:

►З гурту молоді вибирається хлопець, який найкраще вміє жартувати. Він переодягається й стає "Меланкою".

►Інші теж переодягаються: хто циганом, хто ведмедем, хто журавлем, хто чортом... одним словом, хто що цікаве придумає, те й утілює.

►Це дійство цілком може відбуватися й удень – тоді дітлахи юрбою біжать за переодягненими ряженими.

►Хлопці не до кожної хати заходять, а тільки до тих домів, у яких є надія зустріти дівчат. Як і при водінні кози, дозвіл пощедрувати слід випрошувати в пісенній формі. 

►Господар запрошує до хати, уся родина збирається подивитися на ряджених, особливо дівчата.

► "Меланка" ходить по хаті й робить шкоду: може сміття розкидати або посуд поперевертати. Господині знають цей звичай, тому уважно слідкують, щоб "Меланка" поводилася гарно, нічого не чіпала.

► Хлопці щедрують, висміюючи поганих господинь. Дівчата сміються й хвалять пісню й танці. Кожен із ряджених показує свої здібності: щосили витанцьовує.

►  Коли нарешті щедрівку скінчено, усі сідають до святкового столу. Якщо "Меланкою" обирають дівчину, то ця "Меланка" значно поважніша та статечніша; вона вбирається молодою. Дівчата, щедруючи, до оселі не заходять, а стоять попід вікнами та співають.

Новини по темі
Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності
Приймаю