Діти – це не лише радість та щастя батьківства, а й серйозне випробовування на витримку, самовладання та вміння прощати.

Часом трапляється, що дитина ігнорує зауваження, не чує прохань чи категорично відмовляється робити те, про що її просять батьки вдома чи у громадських місцях. Психологи кажуть, що це особливо характерно для дітлахів віком 1,5-2 років. Та, на жаль, втомлені, роздратовані батьки інколи не можуть стриматись, зриваються й «утихомирюють» нащадка рукоприкладством.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Запрограмуйте» свою дитину на щастя в особистому житті!

Психологи університету Місурі, що в США, довели – батьки, які подібним чином виховують маленьких дітей, вирощують їх агресивними людьми із заниженою самооцінкою. Результати цього стають особливо помітними через 10 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Покарання чи виховання: За що не варто сварити дітей

НАСЛІДКИ ФІЗИЧНИХ ПОКАРАНЬ ДИТИНИ

  1. Прихований чи відкритий страх перед батьками, від яких дитина залежить (з часом він може перерости в невроз).
  2. Складнощі з адаптацією в суспільстві та довірою до людей.
  3. Підірвана віра в себе та низька самооцінка, що потім заважає побудувати гарну кар’єру. Дитина змалку звикає підкорятися «праву сильного» й усіляко намагатиметься в майбутньому здобути його сама та практикувати з власними дітьми.
  4. Рукоприкладство, що часто повторюється, згубно впливає на психіку, а вона, своєю чергою, затримує фізіологічний та психологічний розвиток дитини.
  5. Близько 90% злочинців у дитинстві були жертвами батьківського насилля. Тож варто задуматися, кого ви наразі «виліплюєте» зі своєї дитини.
  6. Батькам, які застосовують фізичні покарання до дітей, наївно чекати турботи та належного догляду за собою в старості. За статистикою, більшість травмованих таким чином дітей «повертають борги» вже літнім батькам.
  7. Регулярні побиття характеризуються наростанням сили рукоприкладства. Кожного наступного разу дитина все більше ризикує отримати складну фізичну травму. Часто трапляється, що подібна методика виховання завершується раптовою смертю дитини.

ЯК СТРИМАТИСЯ ТА СПОКІНО ЗНАЙТИ СПІЛЬНУ МОВУ З ДИТИНОЮ?

  1. Знайдіть більш мирний вихід для своєї негативної енергії. Найбанальніше – вийдіть до іншої кімнати, там глибоко подихайте, поприсідайте чи збийте подушку.
  2. Поставте себе на місце дитини: уявіть, яка вона слабка та тендітна, як їй болітиме, якщо ви її вдарите.
  3. Заспокоївшись, поверніться до дитини та мовчки обійміть її, дайте відчуття безпеки. Після – поговоріть, як із молодшим другом, та розкажіть, як важко вам із нею сваритися, як ви їй вірите й бажаєте їй лише найкращого.

У будь-якій ситуації, коли ваш малюк поводиться нестерпно, пам’ятайте, що він означає для вас, як ви його любите. І, головне, враховуйте: примхи та провини – тимчасові, а наслідки від жорстокого виховання позначаться на всій подальшій долі дитини.