Чому росія так відчайдушно хоче захопити Донбас: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Луганщина однією з перших стала жертвою “руського миру” у 21-ому столітті. росія і досі виправдовує окупацію регіону міфами про “інакший регіон” та “етнічно російські землі”. Яка насправді історія Луганської області? Та чому вже стільки років рф так сильно прагне загарбати саме цю українську територію? Про це у “Реальній історії”, що виходить кожної неділі о 23:20 на "1+1 Україна", розповів Акім Галімов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як козаки створили найпотужніший флот у Чорному морі: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Як відбувалося заселення Луганщини

У 16 столітті південь та схід України отримали назву “Дике поле”. Цей степовий, вільний від будь-якої монархічної влади регіон почали заселяти козацькі родини. Їх поселення називали слободами, звідки сучасна назва територій — Слобожанщина. Через Дике поле проводили низку торгових шляхів, тут проходили війська навколишніх держав. Тим часом саме козацьке населення почало розвивало регіон.

Козацька Луганщина

У 1648 на теренах України утворили державу Гетьманщину, яка на той час охоплювала лише 3 центральні воєводства. Унаслідок програшу під Берестечком у 1651 площу території скоротили втричі. На Київщині виникло перенаселення, і тому Хмельницький вирішив переселити частину козаків на вільні слобідські землі. У 1654 відбувається сумнозвісна Переяславська рада, за якою мала утворитися конфедерація Гетьманщини та Московії, і умови якої росіяни підступно порушили. Після підписання Хмельницький також видав універсал, у якому окреслив межі Гетьманщини — Луганщину серед них. Звісно, Кремль угоду назвав підробкою. 

Таким чином, реальний вплив росії на Луганщину почався лише у другій половині 17 ст., а не із міфічних незапам’ятних часів. На той момент у регіоні вже існували свої поселення, які потроху перетворювалися на такі міста: Кремінна, Сватове, Ровеньки, Зимогір’я, Старобільськ, Суходільськ.

Пряме завоювання Луганщини розпочав Петро І, адже через Північну війну виникла необхідність у ресурсах. Тоді до України відправили 1000 вояків, яких розбив утричі менший козацький загін Кіндратія Буланова. У відповідь надіслали ще більше росіян, і кривава бійня охопила регіон аж до Запоріжжя. Московити спалили десятки поселень та здійснили масовані розстріли. З цього почалося перетворення Луганщини на провінцію імперії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Бандера став найбільшим нічним жахом Кремля: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Козацькі повстання на Луганщині

У 1764 Катерина ІІ ухвалює ліквідацію Гетьманщини. Населення Слобожанщини зобов'язують служити в російській армії. До 19 ст. зі свобод козаків залишається лише право обирати голову сільської громади. Справи погіршуються за Олександра І: села стають села стають військовими поселеннями, козаків змушують постійно ходити у формі та самим добувати продовольство для армійських загонів. Вони не могли самі розпоряджатися результатами власної праці, всі гроші спрямовані в імперію. За це їх прозвали “козаками навпаки”, а систему “військовим колгоспом”. Там зокрема народився український художник Ілля Ріпін, якого росіяни вже 200 років охрещують “своїм”.

Через жахливі умови на Луганщині у липні 1819 спалахує Чугуївське повстання, яке за місяць придушило регулярне військо. Опір не спинився: у 1820 вже на півдні повстають 200 сіл. 

Вклад іноземців у розвиток Луганщини

Попри поширений міф, Донбас став промисловим центром не завдяки росії, а через іноземців. У 18 столітті Катерина ІІ планує зробити Луганськ тилом у турецьких війнах. Для цього до імперії запрошують шотландця Карла Ґаскойна, якого вважають одним із засновником Луганська. Підприємець розгортає виробництво гарматних ядер для імперського флоту, у 1795 засновує Луганський ливарний завод — перший великий металургійний завод на сході України. Саме навколо підприємства формується майбутній Луганськ. Шотландець також відкриває першу вугільну шахту в Україні.

Бельгієць Ернест Сольве, який винайшов аміачний спосіб видобутку соди, теж доклав руку до індустріального розвитку регіону. Наприкінці 19 ст. він відкрив содовий завод біля Лисичанська і прибуткове вугільне підприємство. Саме тут найперше у світі ввели практику соціального пакета для робочих: пенсії, лікарняні, оплачувані. відпустки. Поруч Ернест Сольве заснував спортивні клуби, бібліотеки, лікарні. Після жовтневої революції завод націоналізували більшовики, і до 1946 на ньому виробляли 60% соди всього СРСР. 

Ще одним важливим для розвитку регіону іноземцем став Густав Гатмон. Тут у 1898 він заснував паровозобудівний завод, який оснастив найсучаснішим обладнанням із Саксонії. Це сприяло розквіту Луганська: виріс рівень життя, з’явилися заводська лікарня, страхування від каліцтв та дві школи. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ким насправді був легендарний отаман Іван Сірко: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Очевидно, що вклад росіян у розвиток Луганщини не є таким вагомим, як вони намагаються його виставити. До промислового злету найбільше руку доклали іноземці. Жителі регіону — звичайні українці, такі ж нащадки козаків, а не якийсь особливий народ. Саме страйк шахтарів на Донбасі у 1991 шахтарі став поштовхом до проголошення незалежності, а на референдумі того ж року 83% місцевих підтримали державність України. 

Дивіться "Реальну історію" з Акімом Галімовим щонеділі на "1+1 Україна" о 23:20 та на YouTube каналі проєкту.

Не пропустіть премʼєру  спеціального епізоду “Голодомор. Реальна історія” команди Акіма Галімова, що відбудеться 25 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, одразу після загальнонаціональної хвилини мовчання, о 12:00 на “1+1 Україна”: