Дмитро Комаров: «Танці з зірками» стануть моїм маленьким Еверестом»
Ведучий розповів, яку партнерку бачить поруч із собою на паркеті «Танців з зірками».
До прем'єри оновлених «Танців з зірками
Телеканал «1+1» розкрив повний зірковий склад проекту «Танці з зірками»» лишилися лічені дні. Тож учасники шоу активно готуються до прямих ефірів, щоби вразити глядачів своїм запалом та цікавими танювальними постановками. Догоочікуваною є поява на паркеті відомого ведучого програми «Світ навиворіт» Дмитра Комарова. Його звикли бачити в образі відчайдушного мандрівника, який завжди готовий порапити в далекі куточки світу, часом наражаючийсь на небезпеку. Здавалося б, пригод Дмитру має вистачати. Однак він зважився на ще одну – цього разу танцювальну.
Як ви оцінюєте свої шанси в проекті? Чому погодились на участь у ньому?
Я не маю звички оцінювати свої шанси на будь-що та робити прогнози. Я в усьому покладаюся на долю. Та переконаний – якщо ти чогось дуже сильно хочеш, то обов’язково цього досягнеш, стараючись та працюючи над собою.
Тому я сприймаю власну участь у «Танцях з зірками» як будь-який новий досвід у своєму житті. Я ж не маю якоїсь серйозної танцювальної практики. Сальса, румба, реггетон на Кубі та повільні танці з дівчатами в школі – ось і весь мій танцювальний досвід.
Моя робота завжди сповнена викликів: попереду завжди невідомість, і не ясно, як завершиться сьогоднішній день, де ти спатимеш, у якому опинишся місті чи навіть країні… Така ж невідомість у мене попереду і в танцях.
Але я погодився, тому що мені цікаво, і я думаю, що це буде фішкою – таке от «повне невміння», суцільні експромти.
При цьому я впевнений, що моєму тренеру доведеться добряче попрацювати, щоб адаптувати будь-який танець під мене та виразити в ньому моє справжнє я. Думаю, що професійно танцювати я не зможу. Певною мірою це завжди буде імпровізація, щось таке «персональне»… Тому, в моєму випадку, хай це буде не класика, а щось абсолютно нове. Я старатимусь.
У дитинстві ви брали участь у художній самодіяльності?
Авжеж, постійно, у всіх шкільних спектаклях, виставах та іграх КВК. До того ж за власною ініціативою. Мені це подобалось. Тобто в дитинстві до сцени я звик.
Під час своєї експедиції до Індії ви зіграли в національному театрі Катакалі невеличку роль одного з королів – Біма. Виступали у складному гримі та важкому костюмі. Використаєте цей досвід у «Танцях» чи навпаки – уникатимете настільки театралізованих постановок?
Узагалі нічого не уникатиму. Я за будь-які експерименти. Враховуючи, що я, так би мовити, людина «дика» (всі звикли бачити мене у джунглях) і в мене є значний досвід якихось нестандартних речей – справді, цікаво було б їх певним чином «інтегрувати» в цей проект. Я був би радий, якби це вдалося. Наприклад, є окремі танці общин, племен, які по телевізору ще точно не показували. Якщо використати цей досвід і певною мірою перенести в «Танці з зірками», вийшло б, думаю, дуже оригінально.
Оскільки вам ще тільки доведеться обирати партнерку по паркету
Хто з професійних танцівників складе пару зіркам на паркеті?, на які риси передусім звертатимете увагу?
У цьому питанні я також покладусь на долю. В партнерці для мене головне – не зовнішність, не танцювальний досвід, а, передусім, людські якості. Бо для спільної роботи це дуже важливо. Я хочу, щоб мені з цією людиною було комфортно, щоб ми були «на одній хвилі».
Як сприйняли вашу участь у проекті колега по програмі та рідні?
Оператор, Саша Дмитрієв сказав «О, Господи. Бідний. Як же ти впораєшся і з монтажем, і з цими танцями? Навіть не уявляю, коли ти все встигнеш». Бо він, як ніхто, знає мою зайнятість, знає, що в період нового сезону я день і ніч (по 18 годин на добу) знаходжусь на монтажі, безпосередньо беру в ньому участь. Тому, що це авторська програма, мій погляд на життя. Я не можу цей погляд довірити іншим людям. Вони мені, звісно, допомагають, але погляд усе одно – мій, все узгоджується до останньої коми.
А рідних я вже просто так привчив, що вони вже готові до всього. Діма, наприклад, завтра скаже: «Мамо, я у Космос лечу, буду через місяць». І вона відповість: «Синку, ну, ти тільки давай обережно там». Вони вже звикли, що сьогодні – дзвінок, умовно кажучи, з Камбоджі, завтра – з Бангкоку, післязавтра – з Куала Лумпура, а після-після завтра – з В’єтнаму. Це нормально. Кордони зникають у такій роботі. Здивувати чимось уже важко, навіть «Танцями».
Звідки черпаєте натхнення для роботи, відновлюєте «творчий запал»?
Я звик сам собі бути «запальничкою». А відпочиваю, отримуючи нові емоції. Під час відпустки я полетів у Бангкок, збирався повалятися на пляжі, поплавати. Та зустрів там друзів із Камбоджі, й вони запросили мене до себе на батьківщину. Ритм відпустки був шалений. Я жодного разу не ночував у готелі більше двох днів: постійно кудись переїздив та перелітав. У мене в ці 2 тижні помістились 3 країни та десяток міст. І кожного дня – ранні підйоми. До речі, виспався я вже після відпустки, в Києві.
Крім того, в Камбоджі я знайшов чинні українські літаки. Орендував один із них, самостійно рулив, літав над своїми улюбленими місцями, наближався до храмів… Це був справжній кайф, вартий того, щоб мало відпочивати.
Яким буде ваш основний меседж у проекті?
Будь-які матеріальні речі з часом відійдуть, а емоції і враження залишаться з тобою назавжди. Те що ти згадуватимеш, і посміхатимешся, розповідатимеш дітям, показуватимеш онукам.
Танці – це також емоції. Я знаю, що це буде нелегко. Це буде мій маленький танцювальний Еверест, експедиція в міських джунглях – зовсім новий досвід. А все нове – воно заряджає, дарує адреналін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дмитро Комаров візьме участь у проекті «Танці з зірками»
