Інформація, що паралізує: як відволіктись від тривожного контенту (поради психолога у Сніданку з 1+1)

Сніданок з 1+1
07:00
Будні
Інформація, що паралізує: як відволіктись від тривожного контенту (поради психолога Анни Кушнерук)
freepik.com

Куди дітися, якщо інформація паралізує? Що варто робити з відчуттям ненависті, пояснює психолог.

Поділитися:

Як правильно сприймати інформацію: постійно чи дозовано, чи потрібно її поширювати, чи треба дивитись відео, розказує психологиня Анна Кушнерук у "Сніданку з 1+1".

"Ця війна й інформаційна, вона гібридна. Війна ведеться і зсередини країни в тому числі. Ми зіткнулися з явищем, що усі ті соціальні проблеми, які і до того були у суспільстві, починають себе проявляти. Осуд, внутрішня потреба знецінювати, травмувати,  дискредитувати, створювати навколо себе незносний простір, щоб маніпулювати. Ці проблеми були і до того в суспільстві. Але сьогодні всі ті, хто піддаються цьому впливу, фактично стають і жертвами, і помічниками тих сил, що дискредитують крану зсередини. Люди мають буди максимально відповідальні і дорослим чином робити висновки: що руйнує мене, мою країну, у що я маю вірити, та що допомагає". 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як війна змінила наше життя і як швидше адаптуватися – радить психологиня Анна Кушнерук

Анна Кушнерук зазначає, що кожна людина, поширюючи інформацію, має якусь мету.

►Важливо розуміти, хто саме вас читає. Якщо у людини багато підписників, це соціально-просвітницька робота.

►Якщо людину читають лише рідні, друзі та близькі, то постійні беземоційні поширення тривожного контенту без вкладання свого ставлення та переживань, безкінечні репости — це абсолютно нездорова, травматична позиція. Шкоди від цього для самої людини та її близького оточення дуже багато:

"Може, люди не хотіли це бачити, але не мають вибору, їм вже все показали. Людина має мати право вибору, навіть у війну, яку інформацію вона буде споживати. Потрібно сто разів подумати, перед тим, як щось публікувати. Соціальні мережі —  про те, що людина відчуває та думає з приводу того, що відбулося. Це не просто копіювання інформації. Люди вже перетравмовані. Беріть на себе відповідальність. Чи читає вас увесь світ?".

Психологиня відмічає, що кожного дня ми знаходимось в різному фізичному, психічному та емоційному стані й бувають дні, коли нам потрібно знати, що відбулось, аби відчути та сформувати своє ставлення. Інша справа, коли навіть фотографія жінки, яка сумує за своєю дитиною, може "порвати в шмаття":

"Тільки ви маєте право і можете вирішувати, чи у вас є емоційна можливість "споживати" інформацію до кінця. Ніхто не вправі вам говорити, що ви хороший чи поганий, якщо ви плачете цілий день, дивитесь серіал чи робите щось "не інтелектуальне". Не доводьте себе до стану оціпеніння, коли болить живіт, виступає холодний піт. Ви не корисні, коли ви боїтесь, і воскресати кожен раз із того емоційного болота дуже важко. Не занурюйте себе туди, звідки важко вибиратись".

Інформаційний детокс: чи потрібен він

Людина іноді реально фізично потребує інформаційного детоксу. Але він не має бути ізоляцією, переховуванням від страху. Детокс має бути, коли ми відмовляємось від чогось, самостійно вирішивши, від чого саме, і обов'язково з визначеним строком. Детокс не має бути "бігством". Потрібно використати цей час і вирішити, скільки часу можна присвятити "споживанню" інформації, оцінивши свої емоційні та психологічні можливості. 

Як відволіктись від тривожних новин

►молитва

►медитація

►донати, фінансова допомога

►рух, фізичні вправи

►волонтерська робота (своїми фізичними силами)

►інформаційний детокс, інформаційна тиша

►перегляд кіно

поради

Як правильно "споживати" інформацію, дивіться поради психолога:

Зіркові новини

Всі відео

Новини по темі

Продовжуючи відвідування сайту, ви погоджуєтесь на використання файлів cookie і Політикою конфіденційності

Приймаю