Упаковки стали менші, а ціни — ні: що таке шрінкфляція і чому виробники зменшують вагу товарів, але залишають ту саму вартість
Останнім часом покупці у супермаркетах почали помічати, що упаковки багатьох продуктів стали меншими, але їх ціна залишилася незмінною. Тож що це? Черговий обман покупців чи правомірні хитрощі компаній — детальніше матеріалі.
Важко не помітити зменшення ваги та об’єму деяких товарів на полицях супермаркетів. Наприклад, на упаковці масла замість звичних 200 грамів тепер можна побачити цифру 180, а то й менше. Схожа ситуація і з напоями: молоко, соки, газовані напої — 950 мл замість 1 літри. Та і не на всіх крупах можна знайти позначку 1 кг, зазвичай виробники вказують 800 грамів.
Здавалося б, що тут такого, але є нюанс — ціна таких продуктів залишається такою ж, як і була. Чому компанії вдаються до такого обману своїх покупців? Сніданок з 1+1 розпитав, що про це думають експерти галузі — економіст та маркетолог.
Що таке шрінкфляція
Шрінкфляція — це явище, коли виробник або компанія зменшує вагу товару, але залишає його ціну незмінною. Завдяки таким непомітним хитрощам компанії зменшують витрати на виробництво, але зберігають той самий дохід.
Проте економісти та маркетологи упевнені, що така стратегія торгівлі не допоможе в довгостроковій перспективі.
Аналітик Київської школи економіки Валентин Літвінов пояснює, що інколи це не забаганка виробників, а вимушений крок для українських виробників:
«З погляду економічної теорії — це має сенс, оскільки виробник отримує той самий, так званий, граничний дохід при тому, що його витрати на виробництво упаковки та середні витрати зменшуються. В Україні це може бути пов’язано з тим, що виробники намагаються, по суті, «продавати повітря», щоб мати якийсь прибуток, зберегти виробництво, ті ж самі робочі місця і присутність на ринку».
Натомість маркетологиня Дар'я Мусаєва наголошує, що покупці не люблять відчувати себе обманутими. Тому замість сумнівних маркетингових хитрощів краще відкрито говорити про підвищення цін.
«Споживачі дуже не люблять, коли їх намагаються обдурити. І рано чи пізно хтось точно зверне на це увагу. Досвід показує, що люди краще сприймають відкрите підвищення ціни, ніж такі хитрощі зі зменшенням порції або розміру продукту», — зазначає маркетологиня.
Як з цим боротися
У деяких країнах Європи вже вигадали, як боротися зі шрінкфляцією. Наприклад, у Франції супермаркети маркують товари, виробники яких зменшили об’єм продукту, але не змінили ціну. Також у ЄС на законодавчому рівні торгівельні мережі зобов’язані вказувати ціну не тільки за одиницю продукту, а й за певну величину, наприклад, за 100 г.
Наприкінці 2024 року у Верховній Раді України також з’явився законопроєкт, за яким виробників продуктів хочуть зобов’язати вказувати ціну за 100 г продукту. Це дозволить покупцям звертати увагу на зменшення об’єму товарів і співвідносити вагу до ціни. Наразі цей законопроєкт опрацьовується в комітеті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Погане самопочуття через зміну погоди: ревматологиня пояснила, чи дійсно метеочутливість впливає на здоров'я людей
