«Щоденники війни»: поліцейський з Маріуполя розповів, як допомагав рятувати вагітних жінок і дітей з розбомбленого росіянами пологового будинку

У "Сніданку з 1+1" продовжують розповідати історії українців, пов'язані з війною. Сьогодні у "Щоденниках війни" історія поліцейського з Маріуполя Іллі Бугаєва, який був одним з тих, хто допомагав людям після бомбардування росіянами місцевого пологового будинку та дитячої лікарні 9 березня. Нараз Ілля евакуювався з Маріуполя і знаходиться у безпеці, але найбільше прагне, щоб усі його близькі так само були в безпеці, а також хоче відбудувати рідне місто, коли ми зможемо вигнати окупантів звідти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоденники війни: розповідь Валерії з Маріуполя про 25 днів в заблокованому місті

Ілля Бугаєв народився і виріс в місті Маріуполь. Був він у місті і тоді, коли 24 лютого почалася війна, розв'язана росією проти України. З перших днів війни Маріуполь піддавали масованим обстрілам, а 9 березня сталося жахливе бомбардування Маріупольського пологового будинку та дитячої лікарні.

Про те, як дізнався про те, що трапилося, а також про те, що робив потім, Ілля згадує:

"Під час об'їзду міста ми разом з напарником почули по радіозв'язку, що на територію пологового будинку було скинуто авіаційну російську бомбу. Коли приїхали туди, щоб допомогти, побачили велику паніку, хаос, дим, горілі автомоблі, зруйновані будинки навколо, вибігали жінки з дітьм на руках. Були люди з різного ступеня пораненнями: з відірваними руками, ногами. Приміщення пологового було напівзруйноване, проходи завалені".

Ілля Бугаєв був одним з тих рятувальників, який евакуював вагітну, фото якої облетіло увесь світ.

На жаль, жінка не вижила. Про те, як її намагалися врятувати місцеві лікарі, читайте у "Щоденниках війни".

Про той день Ілля Бугаєв згадує:

"Лише ми із зруйнованої будівлі змогли винести не менше 15 людей. Загалом же рятувальна операція не зупинялася, доки не вивезли звідти всіх людей, які там знаходилися. Те, що зробили росіяни, це все було насиільки не по-людськи, жахливо. Там не було військових баз, жодних військових, звідти не стріляли, туди просто скинули бомбу, на жінок і дітей".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Син кілька днів казав мені, що не хоче помирати, "як той чоловік", — історія співробітниці 1+1, що евакуювалась з Бучі

Від початку війни поліцейські Маріуполя виконували важливу роль у житті міста: боролилася з мародерством, розвозили по бомбосховищах ліки, їжу, питну воду, надавали медичну допомогу, доправляли постраждалих до лікарень. Та після того, як окупанти вдерлися до міста, Ілля прийняв рішення негайно евакуюватися, адже залишатися було небезпечно для життя. Зробити це було дуже непросто, поліцейський згадує:

"Через кілька днів виснажливої подорожі нам вдалося вийти на територію, підконтрольну Україні".

Ця війна стала і особистою драмою для Іллі Бугаєва: через брак ліків і нормальної єжі померла його бабуся. Тато був змушений поховати її просто на подвір'ї біля будинку. Ілля з болем в серці каже:

"Але це лише одна з тих історій, які є у кожному підвалі міста Маріуполь".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після евакуації з блокадного Маріуполя померла мама ведучого Андрія Бєднякова (подробиці трагедії у «Сніданку з 1+1»)

У блокадному місті залишився ще батько Іллі Бугаєва, з ним немає зв'язку. Та поліцейський не втрачає оптимізму та надії повернутися у рідне місто, щоб відбудувати його. Про те, що хоче зробити після закінчення війни, він каже:

"Як тільки ворог буде вигнаний з нашої землі, хочеться брати активну участь у відновленні міста, щоб воно було ще кращим, ніж раніше. Хочу знайти всіх рідних та просто обійняти їх, бути разом, не відкладати на потім те, що треба зробити зараз, що потрібно сказати зараз. Може після відбудови міста вийде з ними знов прогулятися по рідних парках, вулицях. І може буде можливо побачити якусь знайому людину з дитинства".