Алла Мазур провела вебінар на підтримку онкопацієнтів: що відчуває людина, коли дізнається про діагноз, як підтримати себе і близьких та чи варто розповідати рідним про хворобу
Алла Мазур стала ведучою вебінару на підтримку онкопацієнтів «Бути поруч».
Як збалансувати 2 полюси переживань – онкопацієнта та його оточення – і пройти складний шлях до одужання? Де шукати хворим підтримку? Який вплив пандемії COVID-19 на лікування онкопацієнтів? Чи дійсно по-різному переживають захворювання чоловіки та жінки? Ці та інші питання обговорювали на онлайн вебінарі «Бути поруч».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Великий тур ТСН країною: 1+1 готує грандіозний проект до 30-ї річниці Незалежності України
Провела вебінар ведуча «ТСН. Тиждень» Алла Мазур. Також своїм досвідом ділилися: онкопсихологиня Української психоонкологічної асоціації Вікторія Костецька, співзасновниця благодійного фонду Inspiration Family Інеса Матюшенко, український музикант Едуард Приступа (Діля), які перебувають у статусі cancersurvivor, а також хірург-онколог Національного Інституту Раку Юрій Кондрацький.
Розмова почалася з питання «що відчуває людина, коли дізнається про діагноз?». Алла Мазур розповіла: щойно дізнавшись про діагноз, вона поставилась до нього, як до проблеми, котру треба негайно вирішити. Блокувала емоції і ніяк не асоціювала хворобу із собою. Втім, під цією холодною рішучістю та зосередженістю ховалася захисна реакція. Готовність діяти, так само, як і почуття самотності чи розгубленість – ці реакції, за словами онкопсихологині Вікторії Костецької, є варіантами норми. Головне надалі не замикатись у собі.
Алла Мазур говорить:
Попри те, що публічні люди частіше підіймають тему онкології, говорити про свій діагноз все-одно наважуються мало.
Як підтримувати себе самому? Чи варто розповідати про хворобу близьким? Чи правда, що чоловіки інакше переживають захворювання? Дійсно, з різних причин онкопацієнти схильні соромитися свого діагнозу. Особливо це стосується чоловіків, які можуть вбачати у захворюванні слабкість. Зокрема Едуард Приступа каже, що різні страхи переслідували його ще 3-4 роки після одужання.
Алла Мазур зазначає, що з одного боку, проявів жалю їй особисто не хотілося, але підтримка близьких зігрівала. Вікторія Костецька резюмує, що підтримка близьких завжди допомагає згуртуватись, а значить, і примножити ресурс для боротьби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Історії з коліс»: ТСН покаже спецпроект про тонкощі велоподорожей Україною
Як же правильно підтримувати онкопацієнта? Надійний спосіб зменшити тривогу – скласти план розв'язання можливої проблеми. У комунікації з онкопацієнтами важлива коректна термінологія, гнучкий підхід, – без примусу. Але ще більш важливо «надягнути спочатку маску на себе», тобто перш за все підтримувати свій ресурс, щоб допомогти іншому.
Загальна налаштованість на позитив добре позначається на стані людини, зокрема тому замість терміну «онкохворі» останні роки в Україні вживається термін «онкоодужуючі». Інеса Матюшенко – одна з тих, хто почав комунікувати про це та замінювати слово «онкохворий» на «онкоодужуючий», бо словами ми можемо як розвивати стереотипи про рак, так і боротися з ними.
Переглянути запис трансляції можна у Facebook на сторінці «Бути поруч» або на YouTube. Відео вже подивились понад 1500 глядачів із 9 областей України.
«Бути поруч» – це Всеукраїнська соціально-освітня кампанія, організована «Нутриція Україна». Якщо ви теж перемогли рак і хочете стати частиною спільноти «Бути поруч» та підтримати онкопацієнтів, заповнюйте анкету на сайті. Ваша участь безцінна!
