Масляна чи Масниця: як святкували в Україні та що насправді готували в цей день
Які традиції на Масляну були в Україні та як правильно називати свято?
Масляна у 2024 році в Україні триватиме із 11 по 17 березня. З давніх-давен Масляна відзначається протягом тижня перед Великим постом. Дата за церковним календарем зумовлена тим, що 18 березня розпочнеться Великий піст, який триватиме по 4 травня. Великдень у 2024 році випадає на 5 травня.
Масляна чи Масниця: як правильно називати свято в Україні
Свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, тільки з різними назвами: у чехів це свято називається Менсопуст, у словаків – Фашіанг, у поляків – Запусти, у росіян – Маслєніца. Назва Масляна пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана.
Масляна в Україні насправді має багато різних назв, найвідоміша і найпоширеніша з яких — Масниця. В окремих регіонах побутували також такі назви як Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень. М’ясопустною Масляну називають через те, що в період святкування утримуються від вживання м’яса, сирною – тому що на цьому тижні їдять багато сиру, Масницею – тому що вживають велику кількість масла.
Центр, схід і південь святкує Масниці, які теж називають Колодки чи Колодієм. У побуті вживаються також: Заговини і Ніжкові заговини. Масниці це те саме, що Масний, Тлустий, Жирний тиждень в багатьох культурах. Західніші регіони України називають цей тиждень Запусти/Запуст, Сиропуст. Також, Масляний тиждень відомий своїм обрядом Колодія, який святкували по всій Україні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли Масниця у 2024 році: дата, стародавні та сучасні традиції святкування
Масляна 2024: походження свята
Насправді Масляна є язичницьким святом, яке було згодом змінено Православною церквою. До цього люди відзначали Проводи зими та настання весни, коли наші предки вшановували сонце, як Бога. Тоді і з'явилась традиція пекти круглі коржі, що за формою нагадують сонце. Вважалося, що з’ївши таку страву, людина отримає частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.
Масляна в Україні: що готували у цей день
За однією з версій, на Масляну в Україні готували вареники, оскільки це здавна є українською обрядовою стравою. Звичайно, вареники історично більш популярна ритуальна страва для українців. Пов'язували ж це із тим, що вареник за формою нагадує Місяць, а початок Великого посту зазвичай майже орієнтовно починається поруч із днем Весняного рівнодення. В останній тиждень перед постом вареники готували різноманітними способами. Один із найпопулярніших — вареники з сиром, запечені зі сметаною та маслом.
За іншими переказами, на Масляну все ж готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Млинці у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця. Здавна казали:
"Без млинця – не Масляна".
Масляна: як святкували в Україні
Найпопулярнішими забавами, які раніше влаштовували в селах, були:
- кулачні бої
- поїдання на час млинців;
- катання на санях;
- лазіння на стовп за призом;
- ігри з ведмедем;
- спалювання опудала;
- купання в ополонках.
Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій: компанія одружених жінок збиралася у когось вдома, готували застілля і приносили поліно чи колодку. Дерево прикрашали стрічками і йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат: у такий спосіб вони «карали» тих, хто вчасно не одружився. Також, однією із найулюбленіших тралицій цього дня є спалювання опудала зими, яке відбувалось в останній день Масляної – Прощену неділю. Взагалі, на Масляну гуляють всі сім днів — Масляний тиждень, кожен з яких має свою назву і традиції.