"Моє нутро болить так, що хочеться рвати його наживу", — донька загиблої жінки у Бучі розповіла, якою була вбита російськими окупантами Ірина
Історія загиблої у Бучі жінки Ірини, яку донька змогла знайти через місяць, на її День народження.
Інтернет заповнений жахливими фотографіями з Київщини, які є доказами жорстоких злочинів росії проти України: у Бучі, Ірпені та Гостомелі пролито багато крові, тіла лежать просто посеред вулиць, багато поховань у братські могили. Однією з відомих фотографій стала рука загиблої жінки Ірини з села Михайлівка-Рубежівка. Коли вона поверталася додому з роботи 5 березня, просто посеред вулиці її розстріляли ворожі військові: вона не встигла доїхати 15 хвилин. У жінки залишилося двоє доньок та чоловік.
Жінку на фотографії впізнала за манікюром її візажистка Анастасія Субачева. Як розповіла сама візажистка у своєму фейсбуці, 23 лютого було їхнє останнє заняття. Тоді Ірина на прощання обіймала Анастасію та казала, яка вона чудова людина.
Сьогодні я присвячую цей вечір згадці про неймовірну Ірину, яка своєю жагою до життя, силами, енергією та добротою підкорила мене всю. Вона була знахаркою, вона відчула мене та мої болі. Як боляче, що я не відчула її біль...
За розповідями візажистки, на заняттях Ірина стрибала від радощів, адже вперше в житті у неї з'явилася власна косметика. Щоразу на роботі вона сиділа і відпрацьовувала їхні уроки, а приходячи знову на урок, розповідала, як її макіяж оцінили нові прихильники і як прекрасно вона себе почуває. Ірина збиралася йти на концерт Олі Полякової, завела сторінку в інстаграм і викладала туди всі свої фантастичні події та радощі. Анастасія пише:
Вона тримала мене за руку і казала: «Доню, я на старості років нарешті зрозуміла найголовніше — треба любити себе і жити для себе! І нарешті я буду жити, як я хочу! Тож і ти живи зараз, як хочеться душі, не для чоловіка, а для себе!». Я навік запам’ятаю її слова та поради, навік запам’ятаю, що треба цінувати життя і радіти кожній миті — бо життя одне. Вона у моїй душі назавжди...
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Костянтин Грубич показав свої фотографії з потрощених росією Бучі, Ірпеня та околиць: "Тепер у них немає дому…"
Донька загиблої жінки Ольга на своїй сторінці в інстаграмі написала зворушливий допис, де розповіла, що маму вбили кулею розміром з її палець:
Я досі тебе шукаю, мам... Ти дала змогу тебе знайти у свій День народження, але я досі не можу забрати навіть твоє тіло, бо вас (загиблих — ред.) там так багато, і вас усіх разом кудись забрали. Вони кажуть куди, але не кажуть чи ти у них є. Вони не знають, бо на жаль вас там так багато...
За розповідями Ольги, Ірина була люблячою мамою, яка завжди хвилювалася за своїх дітей. Дівчина зізнається: у неї вкрали її Всесвіт.
Мама більше не напише мені: "як справи у маминої мишки?". Мама, побачивши, що я довго не відповідаю на смс (як правило більше ніж 1 хвилину) відразу починала б телефонувати й запитувати, чи ніхто мене не образив. "Ма, хто мене може образити, всі ж тебе знають", — відповідала я їй. Бо так вона любила, що голіруч пішла б "давати щиглів" тому, хто скривдив близьких їй людей.
Кожного разу, коли я думаю про це, моє нутро болить так, що хочеться рвати його наживу. Стало забагато місця навкруги, хочеться постійно кудись притулиться, дуже тісно у власному тілі. Напевно від того його постійно нудить. А може від почуття несправедливості?
Дивіться сюжет ТСН:
