22:37 | 21.04.2024

Олексій Суханов про нову українську музику та відмову від російського контенту за лаштунками проєкту "Пісня мого життя"

Щонеділі

1plus1

Ведучий Олексій Суханов розповів, як ток-шоу “Говорить вся країна” навчило краще розуміти людей.

Щонеділі о 21:00 на телеканалі “1+1 Україна” транслюють прем’єру проєкту “Пісня мого життя”, ведучою якого стала Катерина Осадча. За правилами, зіркові учасники та лідери думок загадують пісні, що асоціюються у них з певним важливим періодом життя, а сучасні українські артисти виконують їх на сцені.

Гостем нового епізоду став Олексій Суханов — український телеведучий та інтерв'юер. В ексклюзивному інтерв’ю для сайту 1+1 Олексій Суханов розповів, які українські виконавці його надихають, та як війна змусила переглянути власні життєві цінності.

Чому ви вирішили взяти участь у “Пісня мого життя”?

Я люблю все цікаве. Це новий досвід для мене. Важливо зараз розмовляти, згадувати і розповідати про те, що кожен із нас пережив. У такий спосіб ми підтримуємо одне одного і можемо звільнитися від кепських думок, які виснажують чи втомлюють, народжують якийсь відчай всередині нас.

Яка пісня асоціюється у вас з Україною?

З Україною в мене асоціюється будь-яка пісня українською. У цій пісні має бути душа і сенс. Це обовʼязкові складові хорошої української композиції.

Чи змінилося за час повномасштабного ваше ставлення до музики?

Навряд чи. Якісна музика - це завжди порятунок для душі. Я викреслив будь-які пісні російською раз і назавжди. Деякі пісні набули нових сенсів, набули чогось такого, що зараз вкрай важливо.

Які ваші улюблені українські виконавці?

Зараз на тлі війни є нова хвиля українських виконавців і молоді. Хтось вперше зʼявився в цьому полі, хтось з легенд і досвідчених артистів теж по-іншому залунав. Для мене вкрай якісна музика у «Kadnay» та «MELOVIN». Поважаю Макса Барських, і захоплююсь нашою черкаською четвіркою «Спів братів».

За час роботи на «Говорить вся країна» ви можете сказати що стали більш категоричним чи навпаки стали краще розуміти всі сторони конфлікту у ситуаціях на проєкті.

Думаю, ні. Категоричність - це ознака обмеженості. Можливо, я став більш жорстким, принциповим і вибагливим до людської відповідальності . Але я не став більш категоричним. Зараз категоричність точно не на часі, тому що ми не можемо судити людей, які багато чого пережили. Треба досконально знати життя людини, її долю і випробування, через які вона пройшла, перш ніж робити якісь висновки. Я закликаю кожного ніколи не бути категоричними. Ми знаємо своє життя, але не знаємо, що відчуває людина, від чого вона постраждала, через яке пекло, можливо, їй довелось пройти.

Ви завжди дуже чутливі до теми дітей у випусках. Чому вам настільки резонує ця тема?

Тому що діти - це наше майбутнє. Якщо ми хочемо восени, в нашій старості, зібрати урожай, тобто отримати покоління відповідальних, свідомих, люблячих людей, які поважають права інших, то ми маємо вкладатися. Саме тому ця тема не може залишити байдужим будь-яку людину, яка має здатність критично мислити. Ми маємо вкладати в дітей ці коди, які хотіли б отримати. Вони можуть стати кращою версією нас. Тому ця тема боліла, болить і болітиме.

В одному з інтервʼю ви зізнались, що обірвали спілкування з родичами в росії. Наскільки важко вам було прийняти це рішення?

Наскільки важко матері втрачати сина, а дитині втрачати батьків? Або людям, які все життя працювали, заробили на будинок, де вони збудували свій світ, планували провести там залишок свого життя в затишку і теплі. Наскільки їм важко втратити все це? Для мене недопустимо якось замислюватись з приводу того, як важко було мені. Дивлюсь в очі людей і бачу, що переживає зараз наша Україна і кожен з нас. Страждають безпорадні і навіть тваринки. Тому, не постає питання, наскільки мені важко. Це мій вибір. Хай це залишиться моїм вибором і моїм почуттям, яке супроводжувало цей вибір.