Як батькам захистити свою дитину від цькування у школі (радить психолог)

Сніданок з 1+1
06:30

Що робити, якщо дитина стала жертвою цькування у школі: поради психолога та юриста у «Сніданку з 1+1».

Поділитися:

В одній зі шкіл Обухова, що на Київщині вчитель початкових класів тоді ще першокласника вдарила головою об парту, а іншого учня била по руках. Справа довго не виходила за межі школи: адміністрація просила нікуди не звертатись, а шкільний психолог взагалі навчала дітей не розповідати про конфлікт батькам. Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою цькування – розповідають юрист Роман Бондаренко та шкільний психолог Ніна Новицька у «Сніданку з 1+1».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи законно використовувати смарт годинники та пристрої для прослуховування у дитячих закладах (коментує юрист)

У школі, де відбувся інцидент, не одразу зреагували на проблему. Після звернення батьків та активістів до поліції, у школі таки скликали комісію та зібрали усі показання. Однак, учителька досі продовжує працювати у школі. Юрист Роман Бондаренко запевняє, що директор має усіповноваження самостійно приймати рішення та зупинити те, що відбувається чи звільнити вчителя: "Якщо директор цього не робить, а переводить відповідальність на поліцію, то директор покриває жорстоке поводження і булінг".

Експерт додає, що у подібних справах спілкуватися з адміністрацією школи, з управлінням освіти необхідно виключно у письмовій формі, оскільки тоді школа буде зобов'язана розбиратись та надати письмову відповідь:

"Доволі часто батьки приходять на розмову: до вчителя, до директора. І ця розмова закінчується нічим. Потім, коли проходить деякий час, виявляється, що батьки не зверталися, бо це ніде не зафіксовано". 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безпека школяра: З якого віку дитина може ходити до школи та повертатись додому самостійно (думка експертки)

Головна порада батькам – прислухатись до власних дітей, звертати увагу на зміну в їхній поведінці і розпитувати, що відбувається у школі: "Коли батьки не будуть реагувати, це буде продовжуватись із року в рік".  Чи мав місце булінг у даній ситуації, вирішуватиме поліція, а потім – суд. Як мінімум, вчителю загрожує догана чи звільнення. Якщо ж притягнуть до адмінстративної відповідальності – штраф або громадські роботи. 

Шкільний психолог Ніна Новицька коментує ситуацію та позицію психолога обухівської школи, який просив дітей замовчувати дану ситуацію:

"Взагалі – це нонсенс. Шкільний психолог покликаний захищати дитину. За своїми посадовими обов'язками, він відповідає за збереження психічного здоров'я дітей. Говорити дітям, що не можна видавати секрети, або треба тримати при собі такі речі, не можна. Дитину треба вчити, що усе треба говорити дорослим: це можуть бути брати і сестри, це можуть бути батьки".

Для учня зазвичай шкільний психолог – це продовження школи, і якщо вже учень дійшов до шкільного психолога і ділиться тим, що сталося, це свідчить про височенний рівень довіри до людини: 

"У кожній школі існує система, певний алгоритм дій, якщо відбувається булінг. Бувають конфлікти, які не можна назвати булінгом. Потрібно спочатку розібратись із кожною стороною. Якщо дитина каже, що вчитель її образив, я маю почути іншу сторону. Про побиття взагалі не може бути мови, це абсурдна ситуація, протизаконна. Є різні види насильства: фізичне, психічне. Це недопустимо однозначно".

За даними UNICEF, 67% дітей в Україні стикались із цькуванням у тих чи інших проявах. Коли діти з таким зіштовхуються, їм страшно. Як привчити дітей до того, що говорити про це можна і потрібно відстоювати свою гідність, психолог радить: "У школах зараз дуже багато говорять про булінг і це поняття у них на слуху. Вони вже часто називають булінгом будь-який конфлікт. Діти мають розуміти, що таке булінг та які прояви булінгу бувають".

Як батьками зрозуміти, що її дитину цькують та допомогти відстоювати себе

"Коли у поведінці дитини щось різко змінюється: апетит – вона починає погано їсти, коли раніше їла добре, не хоче іти до школи, має пригнічений настрій, раніше вчилась добре, а стала погано, будь-які різкі зміни у поведінці дитини – привід сісти і говорити з нею. Діти навряд все одразу розкажуть. Це неприємно. Покладатися на те, що хтось розбереться з дитиною (психолог) не варто. Ніхто не знає дитину краще, ніж батьки".

Шкільний психолог – не тільки для дітей, а і для вчителів, батьків та усіх учасників шкільного процесу. 

Як не розчинитися в дітях, дивіться поради психолога Анни Кушнерук

Новини по темі