«Щоденники війни»: як улюблена скрипка допомогла Юлії Фесенко налагодити життя після евакуації з Харкова

Юлія Фесенко з Харкова з 9-ти років грає на скрипці. Після школи вона здійснила свою мрію – вступила до Харківської консерваторії. Після закінчення цього музичного вишу дівчина прагнула здійснити ще одну свою мрію – грати в оркестрі Харківської філармонії. Але поки не склалося, плани зруйнувала війна, яку 24 лютого проти України розпочала росія. Як Юлія з мамою та котом евакуювалася з Харкова та чим їй допомогла скрипка у житті на новому місці? Ще одна історія важких рішень та порятунку у "Щоденниках війни".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пережив дві війни: 98-річний тенісист розповів про юнацькі воєнні роки та про найбільшу мрію зараз: «Я хочу повернутися додому, в Харків»

Юлія згадує, що з першого дня війни вона разом з мамою і котом Семеном переховувалася у бомбосховищі. Додому вдавалося потрапити лише на декілька годин, і щоразу вдома дівчина бралася за інструмент. Каже, гра на скрипці заспокоювала її. Крім того, музикант повинен постійно грати, аби не втратити навчики. Але під час одного з таких візитів додому ворожа ракета поцілила у сусідній будинок. Тож Юлія наважилася на евакуацію з міста.

З рідного міста Юлія їхала разом з мамою і котом, тато не захотів покидати Харків. Про цю подорож на евакуаційному потізі дівчина згадує:

"Це був жах: купа людей, діти, тварини, люди похилого віку, душно, страшно, величезна напруга".

Дорога привела жінок до Хмельницького. В цьому місті вони перебувають і зараз на орендованій квартирі. 

Щоб сплатити за оренду, дівчина вперше наважилася викладати. Про те, як знайшла роботу в одній з місцевих музичних шкіл, Юлія Фесенко розповідає:

"Мені порекомендували звернутися до управління культури у Хмельницькому. Там зі мною поспілкувалися і влаштували працювати до музичної школи".

Зараз Юлія навчає грі на скрипці 2-х учнів. У Хмельницькому їй подобається, каже, що місто гарне, а люди привітні. Але все одно дівчина прагне повернутися до рідного Харкова, коли це буде безпечно. Батько телефонує їй з мамою щодня і розповідає, що, на щастя, їхній будинок поки цілий, а в Харкові вже набагато спокійніше, обстрілів значно менше. Тож надія на повернення у родини є.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Якщо ви вирішили виїжджати з міста, то треба намагатися, знову і знову», — у «Щоденниках війни» Юлія Чала, яка евакуювалася з Чернігова лише з 5-го разу

Про свої мрії Юлія Фесенко розповідає:

"Я мрію про перемогу, про здоров'я і життя моїх рідних, про те, щоб будинок вцілів, щоб я могла далі жити і вдосконалюватись як митець, просто жити у вільній Україні".

Детальніше про історію Юлії дивіться у сюжеті "Сніданку з 1+1":