Масляна – стародавнє слов’янське свято, яке триває цілий тиждень. Дата Масляної кожного року змінюється, оскільки залежить від церковного календаря і дня святкування Великодня. Інші назви свята: Масниця, рідше Масляниця, Пущення, Сиропуст, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця. Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Масляна чи Масниця: як святкували в Україні та що насправді готували в цей день
Масляний тиждень у 2023 році в Україні розпочнеться в понеділок, 20 лютого, і закінчиться в неділю, 26 лютого. Християнська церква прив'язала його до тижня напередодні Великого посту. Зазвичай вона припадає на кінець лютого – початок березня і займає проміжне місце між зимою та весною.
Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються IV ст. н. е. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Хоч християнська церква додала Масницю у свій календар, свято так і не набуло християнського змісту.
Останній тиждень напередодні Великого посту, коли можна було справляти весілля, називали ще Бабським тижнем. Колодій, Бабське свято, збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем Масниці. Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило Колодчине життя:
►У понеділок Колодка «народжувалась»,
►у вівторок — «хрестилася»,
►у середу справляли «похрестини»,
►у четвер «помирала»,
►у п'ятницю Колодку «хоронили»,
►в суботу «оплакували»,
► в неділю наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі. Молоді жінки «волочили» Колодку.
На Масляну гуляють всі сім днів — Масляний тиждень, і кожен день має свою назву і традиції. Головною стравою на Масляну є млинці, які печуть кожного дня, починаючи з понеділка. Також Масляна відома своїми гуляннями: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Окрім млинців, на Масляну готують вареники, ходять у гості, прив'язують колодки неодруженим парубкам.
►У понеділок печуть млинці і пригощають ними рідних.
►У вівторок починаються сватання.
►Середу називають "ласункою" — це особливий день, коли теща пече млинці своєму зятю.
►У четвер, п'ятницю і суботу відвідують родичів, ходять у гості.
►П'ятницю називають "тещині вечірки", однак цього разу теща відвідує зятя, а його дружина пече млинці і пригощає маму.
►У неділю просять пробачення один у одного — Прощена неділя. Також, цього дня спалювати солом'яне опудало, оскільки вірили, що спалювання пришвидшить настання весни.