Військовий капелан у проєкті "Хоробрі серця": про острів Зміїний та російський полон (ексклюзив)
Героєм нового випуску "Хоробрі серця" став військовий капелан Олександр Чоков.
Сьогодні о 20:30 на телеканалі “1+1 Україна” покажуть четвертий епізод проєкту “Хоробрі серця”, який буде присвячений обороні Чорного моря. Героями нового епізоду стануть військові, які відправляли російські кораблі на дно, створювали “бавовну” на Кримському мосту, а також збивали ворожі винищувачі з палуб та надувних човнів.
Острів Зміїний, розташований за 37 км від українського узбережжя, має високе стратегічне значення в Чорному морі. Коли росіяни розповсюдили інформацію, що знищили його оборонців на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, з Одеси вирушив цивільний рятувальний корабель "Сапфір". На борту були два капелани, волонтер і лікар, які відправилися забрати тіла можливих загиблих. Росіяни зупинили корабель, і вони також потрапили в полон. Свою історію у проєкті "Хоробрі серця" детально розповів Олександр Чоков, капелан 501-го окремого батальйону морської піхоти, який був присутній на тому самому рятувальному судні. Редакція сайту також поспілкувалася з героєм та розпитала про пережитий досвід.
Яка головна місія/обов'язок військового капелана?
"Бути поруч з військовим. Для чого йому бути поруч? Професійна робота військового — знищити ворога, а капелана — підтримати його бойовий дух. Інше питання, як він це робить. Це молитва, слово, натхнення, підбадьорення, допомога військовим у будь-яких питаннях, сповідь тощо".
Ви пережили російський полон. Що допомагало вам не зламатися під тиском окупантів?
"По-перше, ми віряни. Є Господь. Коли ми звертаємося до нього в нашій молитві, він нам відповідає, допомагає. По-друге, людині потрібно знайти в собі мотиваційні важелі, які вона зможе натиснути, аби поставити собі задачу жити, вижити. Є завдання таке, і людина повинна вийти з цього полону. По-третє, рятувала допомога іншим людям. Як капелан я допомагав іншим військовополоненим у полоні. Мав спілкування, приймав сповіді, підбадьорював".
Яке ваше буденне життя сьогодні? Як проводите час поза службою?
"Я продовжую працювати у війську, тому вільного часу немає. Зараз всі працюємо на перемогу. Коли переможемо, мрію повернутися до мирного життя. Раніше я був пастором церкви, тож планую повернутися до церкви допомагати людям".
Якою була поведінка російських окупантів, та що чекало на Олександра у полоні, дізнайтеся у проєкті "Хоробрі серця".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
