Євгенія Власова після виписки з реанімації дала перше інтерв‘ю Катерині Осадчій: «Розмовляю зі Всесвітом, прошу послати мені чоловіка»

Євгеніє, вітаю! Дякую, що погодилася завітати до нас у студію. Останні кілька місяців вся країна переживає та співчуває твоїй хворобі. Зараз усе найстрашніше позаду. Ти виписалася з лікарні. Як почуваєшся?

-Бачиш, навіть сьогодні вперше за довгий час надягнула туфлі на високих підборах і почуваюся впевнено.

Вісім рок тому ти долала онкологію і зараз ти продовжуєш долати наслідки тієї хвороби. Коли за таких обставин опиняєшся на операційному столі. Перша думка: «За що? Чому я?»  

-Коли я отримую повідомлення: «Женю, дивлячись на вас моя мама піднялася, я піднялася», ти розумієш, що цей дуром в твоєму житті не дарма. Для людей я стала надією, мене почали називати «Ветер надежды». Хоча цю пісню я не дуже любила, бо написала її в свої депресивні періоди. Та ситуація вісім років тому мене не так зачепила, як ця. До не я була трохи готова, бо це була призначена операція, був призначений день. А тут все сталося несподівано.

Ти була у спортзалі, коли тобі стало погано.

-Так! Я бігала, танцювала. Щоправда, мені було не дуже добре, але я все одно пішла: «Женю, не вигадуй, йди до зали».  Коли я прокинулася після операції, я не могла зрозуміти, що сталося. Чому стільки паніки? Пізніше мені хірург повідомив, що з десяти людей виживає один, я думаю: «Як? Я веду здоровий спосіб життя, я гарна людина, нікому поганого, як мені здається, не роблю». Я долала цей непевний стан. Я не могла взуття надягнути, але тягнулася, намагалася це зробити крізь біль.

Про твій стан знали всі, і в шоу-бізнесі також. Чи була від когось допомога, від кого ти не очікувала?

-Соромлюся промовляти це ім’я: Костя Меладзе. Світлана Лобода телефонувала. Не пам’ятаю, про що ми розмовляли, я була в реанімації, вона мене підтримала. Андрій Данилко. Це мрія – в реанімації розмовляти з Данилком. Я ж його люблю дуже. Вітя Павлік. Дуже багато людей. Приходили, приносили гроші, підтримували, як могли. Мої консьєржки не захотіли брати з мене гроші за місяць оплати.

В чому зараз полягає твоя реабілітація?

-Зараз я багато спілкуюся з психологом.  

А фізично?

-Фізично також. Щоправда. Мені не дозволяють качати прес, нічого не можна. Я качаю ноги, сідниці. Я себе змушую, це потребує правильного внутрішнього настрою.

Чи було поруч весь цей час міцне чоловіче плече? Минулого разу ти нам в інтерв’ю тільки натякнула, що в тебе є чоловік.

-Я дуже багато розмовляю зі Всесвітом. Я навіть купила якісь чоловічі речі, щоб себе привчити знову захотіти поруч бачити чоловіка. Я одразу кажу, в мене все нормально, я люблю чоловіків. Я купила чашку, капці. Кажу: «Всесвіт, ти бачиш – я вже готова, давай вже!»  Ти знаєш, він мене почув – 5 чоловік з’являються в моєму оточенні. Головний  запрос був такий: характером, як я, тільки чоловік. Просила, дуже хочу ще дітей і хочу,  щоб у мого чоловіка була ще дитина. Уяви: з’явилився п’ятеро чоловіків, усі розлучені. В усіх діти. Усі гарні. Один – популярна людина в нашій крані, ще один -суддя. Ще один – творча людина.

В екстремальній ситуації, коли все це сталося, вони проявили себе неналежним чином?

-Їх не було.

Твоїй доньці 13 років. Ви дуже близькі. Як вона переживала твій стан?

-Вона пережила пекло. Зараз я її дістаю звідти, як можу. В неї проявляються депресивні стани, тільки зараз вона відходить від цього, тільки зараз починає зі мною розмовляти «що було б, якщо б». Плаче. Ми багато з нею розмовляємо про смерть, коли це її цікавить.

На твою долю припало чимало випробувань: зради, хвороби, розлучення. Незважаючи на все це, ти чудово виглядаєш. За лаштунками ти розповідала, що займаєшся фейс-фітнесом. Зараз ти на порозі ювілею, не будемо говорити, яка дата. Дивлячись на тебе, важко уявити, що ти на порозі 40-річчя. Як тобі вдається залишатися такою молодою?

-Робити якісь ін’єкції я боюся. Я захоплююся тими жінками, які можуть з собою таке робити: і колоти, і діставати, і прибирати, і додавати. Я не така смілива, тому вирішила пошукати якісь варіанти. У нас м’язи на обличчі. Дуже часто люди займаються сідницями, та не займаються обличчям.

Можеш показати?

-Так. Є такі справи, що соромно показати.

-Зараз буде смішно.

-Це взагалі приголомшує, як бог наше тіло створив. Він все нам дав. А ми щось шукаємо у кремах та уколах. До речі, кремами я зараз взагалі не користуюся. Я вивчила склад моєї віп-косметики, на яку стільки грошей витратила.

Чим ти користуєшся замість кремів?

-Ефірними маслами – гарними, якісними, які коштують стільки ж, скільки та косметика. Мають приємні аромати.

Євгеніє, дякуємо за цю відверту розмову! Здоров’я тобі! І чекаємо на сцені!