Творці фільму «Невидимий батальйон» поділилися особистими історіями з війни
Дізнайтеся історії жінок, життя яких змінила війна
14 жовтня, в День захисника України, в прямому ефірі Сніданку.Вихідний творці фільму «Невидимий батальйон», прем'єра якого відбудеться 16 жовтня о 23.30 на телеканалі 1+1, поділилися історіями зі зйомок та розповіли про становище жінок в українській армії.
До студії ранкового шоу завітали дівчата, котрі працювали над створенням першого документального фільму про участь жінок у війні на Донбасі: Андріана Сусак, одна із шести героїнь стрічки, штурмовик добровольчого батальйону, Марія Берлінська – волонтер, ідейний натхненник фільму та Ірина Цілик – одна з трьох режисерів, які знімали історії жінок.
Андріана Сусак на війні зустріла кохання та до 4-го місяця вагітності служила в лавах батальйону, виконувала всі накази та їздила на бойові завдання. Зізнається, що зараз, коли в неї вже є півторарічний син, прийняти рішення та піти добровольцем на війну було б складніше, але якби ситуація була критичною, то відправила б малечу на відпочинок до Карпат і повернулася на службу.
Як виявилось, Андріана Сусак, незважаючи на те, що була штурмовиком та звільняла цілі міста в Луганській області, офіційно була оформлена в українській армії як кухарка. «Після народження сина, як тільки розпочалися пошуки роботи, я зіштовхнулася з проблемою того, яка посада була вказана в документах. Якби я була офіційно оформлена, хоча б як військовий перекладач, то могла б зараз працювати за професією у військових структурах, а так як офіційно я - швачка, ніхто на службу перекладачем мене, звісно, брати не хоче. І ось таке замкнене коло склалось».
Ірина Цілик додає, що в нашій країні вже час змінювати радянські стереотипи, адже за статистикою в українській армії служить понад 21 тисяча жінок, і недоречно вітати лише чоловіків зі святом захисника України.
Незважаючи на те, що після двох етапів проекту, фотовиставки та соціологічного дослідження, в українському законодавстві сталися зміни (відкрили 63 позиції для служби жінкам), досі лишаються недоступними для них керівні посади в армії, а також дівчатам обмежений доступ до певних напрямків військової освіти.
«Українські жінки беруть участь у війні вже 4 рік, але ще досі не мають доступу до прийняття ключових рішень в її ході. Немає жодної жінки комбату чи комбрига, нас не допускають до стратегічного планування операцій. Хоча є жінки, які мають бойовий досвід, якого немає в деяких генералів», - додає Марія Берлінська.
Під час роботи над деякими історіями, знімальна команда знаходилася на відстані двохсот метрів від ворога.
