Як правильно спілкуватися з військовими, які отримали поранення
«Жаль - це найгірше, що можна дати військовому після повернення з фронту»: ветеран війни розповів, як розмовляти з військовими.
Андрій та Аліна Смоленські одружилися до війни, але їхнє кохання стало ще більш сильним, коли вони пройшли випробування пораненням Андрія. До війни військовий був менеджером з фінансів та інформаційних технологій, а у 22-му році Андрій пішов у військкомат, не маючи досвіду, і став командиром підрозділу. Військова кореспондентка ТСН Наталя Нагорна поспілкувалася з молодою сім’єю, яка своїм справжнім коханням, підтримкою і глибиною не лишають нікого байдужими.
«Жаль - це величезне приниження військового, який свідомо йшов на фронт, знав на який ризик їде і готовий був взяти відповідальність за ці ризики. Військові - це не ті люди, які не несуть відповідальності. Військові - це ті люди, які набрались сміливості взяти на себе відповідальність за все, що ми бачимо навкруги» - каже Андрій
Чоловік наголошує, що замість жалю треба показувати свою повагу до захисників. Адже, бували випадки, коли людина звертається не до військового, а до поряд стоячої людини, яка не має поранень. Та і брати обовʼязок відповідати замість пораненого не треба, бо це дійсно є проявом неповаги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суперяхта Медведчука: ТСН презентувала ексклюзивне розслідування про майно державного зрадника
Друга річ - це подяка. Якщо не знаєте, як правильно почати розмову з людиною, що повернулася з фронту, то в першу чергу треба подякувати за те, що людина є захисником України.
«Будь-яка людина, навіть якщо вона не хоче спілкуватися, подяку точно почує»
Треба проявляти не жаль, а співчуття і ставитись до людини з розумінням. Краще проявляти увагу і спілкуватися, не ігнорувати потреби поранених військових і їх близьких.
«Я б хотів, щоб військові, які повертаються знали, що можна жити, можна продовжувати життя. І ви, хлопці, молодці, тримайтеся міцно»
Андрій проходить зараз реабілітацію після того, як втратив очі та руки на війні. Він думав, що краще буде відпустити молоду дружину, щоб вона могла збудувати нове життя, але батько його застеріг, сказавши, що для Аліни це буде неймовірний біль. Вони разом долають всі перешкоди і, не зважаючи ні на що, продовжують насолоджуватися життям.
