Маловідомі факти про заснування Харкова: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Реальна історія
Історія Харкова: цікаві факти (Реальна історія з Акімом Галімовим)

Акім Галімов розповів усю правду про історію Харкова в "Реальній історії".

Поделиться:

Пропаганда кремля часто називає Харків “російським” містом, яке конче потрібно “рятувати від гніту бандерівців”. Справжня ж історія Харкову просякнута українською ідеєю та діяльністю людей, які поклали своє життя за розвиток самобутньої культури та незалежної країни.  У новій “Реальній історії” Акім Галімов розповів, як свого часу Харків був чи не найбільш націоналістичним містом в Україні.

Реальна Історія

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Якою була найперша російська-українська війна: “Реальна історія” з Акімом Галімовим

Харків — козацько-галицьке місто

Офіційною датою заснування вважають 1654. Першими мешканцями стали козаки із Наддніпрянщини, які були вимушені покинути свої воєводства через події Національно визвольної війни під приводом Богдана Хмельницького. Після монгольської навали ці землі близько 300 років пустували. Козацькі поселення називали “слободами”, звідси історична назва регіону — Слобожанщина. 

Велику частку населення також становили селяни із Західної України, які тікали від польського гніту. Виходить, що досить багато сучасних харків’ян мають галицьке походження.

Підприємці і студенти

Перше сторіччя місто існувало як автономна одиниця та підпорядковувалося законам козацької демократії. Харків швидко розвивався, виникали мануфактури, фабрики, заводи. У 1765 Катерина ІІ робить місто однією з губерній, що означає дві речі: кріпацтво та приплив росіян. 

У другій половині 18 ст. у місті починає діяльність Василь Каразін, нащадок козацького роду. Через незадоволення імперською політикою Каразін робить спробу незаконно покинути територію імперії, за що потрапляє до в’язниці. Він пише жорстке звернення до імператора Павла І, де критикує відсутність демократичних свобод. На диво, цей лист вражає правителя чесністю, а тому той дає Василю Каразіну посаду при дворі. За Олександра І харків’янин стає Міністром освіти та 29.01.1805 відриває університет у Харкові, що зараз має ім’я його засновника. Відкриття навчального закладу сприяє припливу інтелігенції до міста, яка раніше була зібрана лише в Москві та Санкт-Петербурзі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як маріупольського художника Архипа Куїнджі, який присвятив свою творчість Україні, привласнила собі росія: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

Прогресивні українські “буржуї”

У 1862 до Харкова переїжджає Олексій Алчевський, свідомий українець та майбутній мільйонер. Він відкриває кредитне товариство, третій за розміром в імперії Торговельний банк та Земельний банк. Зі своєю дружиною Христиною вони засновують просвітнє товариство “Харківська громада”. У 1899 подружжя встановлює погруддя Шевченка у своєму саду, що стає справжнім місцем паломництва для харків'ян.

Влітку 1891 до Канева приїжджає група харківських студентів. На могилі вони дають клятву боротися за свободу України та організовують Братство тарасівців. До організації ввійшли такі видатні особи, як Борис Грінченко, Микола Міхновський, Іван Липа, згодом доєдналися Михайло Коцюбинський, Володимир Самійленко, Микола Вороний. Осередки братства виникають у Чернігові, Полтаві, Одесі та інших містах. Тези з програми братчиків публікували і в львівському часописі, що свідчить про контакт східного та західного націоналістичних рухів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як історія російсько-української війни 17 століття перегукується із сьогоденням: “Реальна історія” з Акімом Галімовим

Місто націоналістів

У 1900 році у Харкові постає Революційна українська партія (РУП). У березні Микола Міхновський проголошує свою промову “Самостійна Україна”, в якій юридично обґрунтовує порушення Російською імперією умов Березневих статей 1654, які спричинили так зване “возз'єднання України та росії”. Оригіналу угоди не існує, а його чернетки та свідчення очевидців вказують на домовленість про конфедерацію, а не про приєднання. Отже, Україна має повне право на незалежність.

Члени РУП були зацікавлені в ідеях соціалізму, що не влаштовувало Міхновського. У 1902 він утворює власну Українську народну партію (УНП). Під час святкування річниці “приєднання Малоросії” у 1904 члени УНП підривають харківський пам’ятник Пушкіну та поширюють листівки із закликом до боротьби.

Ідеї Міхновського були занадто радикальними для сучасників, тому його не було черед засновників Української народної республіки. Ліберальний шлях виявився хибним, а Україні знадобилося ще кілька десятків років, щоб здобути незалежність. Миколу Міхновського вбили радянські спецслужби у 1924, замаскувавши смерть під самогубство

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому росіяни розтрощили могилу Івана Мазепи та викрали серце Кирила Розумовського: "Реальна історія" з Акімом Галімовим

“Розстріляне відродження”, дисидентський рух, діяльність російських сепаратистів 2014 та повномасштабне вторгнення 2022 року — історія Харкова зазнала ще низку складнощів, спричинених російськими загарбниками. Попри все, харків’яни продовжують мужньо витримувати всі випробування та творити нову історію свого героїчного міста.

Дивіться повний випуск "Реальної історії" про Харків:

Новости по теме