Телеведуча Стася Ровінська про життя за кадром: троє дітей і гаджети-мультики, фігура після пологів та материнство з присмаком провини у нашому суспільстві

Стася Ровінська — одна із семи телеведучих денного інфотейнмент-шоу «Твій день», що виходить з пн по пт на телеканалі 1+1. Ми зустрілися з Стасею після ефіру, щоб поговорити про життя в кадрі та поза ним.

Перша частина розмови про роль телеведучого, коментарі глядачів та підготовку до ефірів – за посиланням. Сьогодні публікуємо другу частину – про сімейне життя мами трьох дітей та непрості виклики, які стоять перед будь-якою жінкою, якій близька тема материнства.

ПРО ДІТЕЙ

У мене поза кадром, вдома, троє дітей і чоловік, будинок. Я сама доглядаю за господарством, готую, прибираю... Старший та середній сини ходять до школи. Для молодшої донечки маю няню, яка часто підхоплює деякі домашні справи. Я за це їй дуже вдячна, тому що інакше я б, напевно, повністю з’їхала з глузду (сміється).  Але мені, в принципі, пощастило, тому що діти у мене спокійні, люблять гратися разом, не займаючи дорослих. Після робочого дня ми, як правило, проводимо час всі разом: або готуємо щось, або дивимось щось цікаве чи кудись їдемо на прогулянку, чи просто валяємося у ліжках та бавимось.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фотосесія, що рятує життя: Стася Ровінська знялася в стилі Болівуд

Діти, до речі, дивляться шоу «Твій день» і навіть слідкують за мною (сміється). Ми одного разу з хлопцями грали в «крокодила» в студії  і я перемогла, за що отримала у подарунок м’яку іграшку. Звісно, зраділа та пообіцяла в ефірі, що привезу дітям в подарунок. А потім закрутилася після ефіру та й забула іграшку в гримерці. Ввечері мала «допит»: де іграшка і чому я повернулася без неї.

ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ ЖІНКИ В СУСПІЛЬСТВІ, ПРО МАТЕРИНСТВО

Мені здається, що у нас в суспільстві якісь крайнощі постійно. Або ж ти народила дітей і повинна вдома сидіти з ними, або ж ти народила дітей, але ж ти повинна і про себе подумати – мати гарний вигляд, і кар’єру зробити. Хоча, можливо, жінці якраз подобається вдома сидіти з дітьми, може, вона цього і хотіла, і дозволяє матеріальна ситуація в родині, і чоловік її всіляко заохочує, щоб вона дітьми займалася. Я знаю такі приклади, коли жінка щаслива в тому, що вона повністю весь свій час проводить з дітьми. Адже часто буває так, що жінки протягом всього життя йдуть до материнства через непрості випробування долі і саме це зрештою робить їх по-справжньому щасливими. Щасливими від затишку вдома, від перших кроків дитини в неї на очах, перших слів… І тут приходить її подруга і каже: «Чого ти не йдеш на роботу? Ти ж не щаслива вдома». Вона у відповідь стверджує, що щаслива. «Та я тобі не вірю! Ти так кажеш, тому що чоловік тебе не пускає». І всі чомусь вважають, що вони знають краще, як кому життя жити. Одні чують постійне «вдома сиди», а іншим кажуть «ти повинна, навпаки, собою більш займатися». І, напевно, одиниці скажуть: роби, як хочеться.

Я теж зустріла це цунамі крайностей, коли на зйомках проморолику до шоу «Твій день» згадала про свій декрет. Зокрема я зауважила, що наше шоу було б ідеальним для мене років з три тому. Розказала про те, що так втомлювалася, що часом хотіла чоловіку після роботи розказати щось цікавіше за вміст дитячого горщика і не могла реально певних слів згадати. Таке було відчуття, що наче зходиш з розуму від домашньої рутини. І тут покотилася хвиля хейту, наче я образила когось: «Навіщо ви таке кажете про жінок, які сидять вдома! Це не означає, що вона своє життя загубила!». Я була здивована, адже зовсім не це мала на увазі. Я говорила про моральну та розумову втому у декреті. Це не означає, що це нещасливий період, але він і непростий.

І мене зрозуміє кожна мама: інколи настільки втомлюєшся і раптово згадуєш свої мрії, плани на життя, і от вже за хвилину сидиш і плачеш, бо ще й гормони вирують. Я думаю, що це якесь лукавство — казати, що ти постійно на піднесенні, як би ти не любив своє материнство при цьому.

Згодом кожна мама робить вибір: як далі їй рухатися в житті. І вибір цей теж непростий. Я пам’ятаю, як ходила по кастингах, і мене не затверджували. Я собі говорила, що все, це був вже точно останній, мабуть, мені треба просто займатися родиною, але всередині мене все одно щось під’южувало  пробувати свої сили ще.

Після народження дитини часто бувають депресії, нерідко трапляється так, що жінка зовсім не готова до цього. Недоспані ночі, зміни в фігурі… Ти приділяєш багато уваги дитині, а твоє подружнє життя, скажімо так, залишає бажати кращого. Це все накопичується роздратуванням, злістю на себе. І тут відкриваєш Інстаграм, а там всі ідеальні дівчата, у них так все ідеально гарно, із чоловіком ідеально, і діти такі класні, і вона вже тиждень після пологів з ідеальним пресом, і взагалі у неї фігура супер. І все встигає! От я реально сиділа, дивилася і «варилася» тих думках. Ось, наприклад, ота нещодавно народила, а вже в кіно знімається, і чоловік їй влаштував вечерю на даху. А моя реальність жорстока: чоловік на роботі, діти плакали всю ніч, температура була, я невиспана. Прокинулася втомлена, з брудним волоссям, не встигла каву випити, і зайві кілограми при мені. Ввечері чоловік прийшов, я вдень надумала щось йому приготувати, а він ввечері і не оцінив…..! Якщо постійно жити думками в цьому і оглядатися на інстаграм, то можна впасти в дуже глибоку депресію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖНаталія Мосейчук, Лідія Таран і Стася Ровінська розповіли про своїх дітей, декрети та материнство

Я всі ці стадії пройшла ще після першої дитини. Хотіла бути, як в Інстаграмі – ідеальною. Тому схудла одразу, вдома був ідеальний порядок, із чоловіком все супер, і все-все-все. А потім ти реально розумієш, що просто не спиш вже декілька днів майже, і опиняєшся межі тако-оого зриву. І я зрозуміла, краще у мене вдома буде «недоприбрано», але я, поки дитина спить, теж посплю трішки. Краще скажу чоловікові: «Приготуй собі сніданок сам», а в цей час приділю час собі чи хоча б кави вип’ю. 

Всім жінкам раджу чесно собі відповісти, чи щасливі вони у моментах, які проживають. І змінювати те, що обтяжує. І понизити свої стандарти «правильності».

Я за те, щоб змінювати стандарти и нагадувати собі, що Інстаграм – це не життя. От у мене часто питають: «Ой, як ти все встигаєш? Ти і на телебаченні, і з дітьми, і з чоловіком». А я відповідаю: «Я не встигаю» (сміється). Десь завжди щось втрачається все ж таки: десь не приділила достатньо часу дітям, десь на роботі довелося щось відмінити. Завжди доводиться вибирати.

Звичайно, запорука щастя у родині та реалізації мами – підтримка та розуміння з боку партнера. Тут теж треба зауважити, що жінка має дозволити собі бути не «універсальним солдатом». Я, наприклад, народила і практикувала стандартну помилку: «Давай я тобі допоможу» — «Та я сама зроблю», «я сама з малим побуду, ти краще іди там щось зроби», а вночі «поспи, тобі ж зранку на роботу, я сама…».  А потім ми дивуємося: «А чому ж він не хочеш мені допомогти? А чого він не помічає, що я втомилася?».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖТелеведучий Тімур Мірошниченко розказав, як разом з дружиною виховує дітей та про що мріють у їхній родині (ВІДЕО)

Для себе я зрозуміла, що дуже корисно мінятися ролями: щоб чоловік періодично залишався з дітьми і казати йому «ти ж дома був», коли домашня робота не зроблена. Тоді чоловіки швидше розуміють, яка складна домашня робота, яка ще й не оплачується. Особисто для мене працювати простіше, аніж сидіти дома з дітьми, коли постійна напруга, стрес та відповідальність щохвилини. На роботі ти можеш відволіктися, сходити на каву, вирішити сама за себе. З дітьми ти постійно тримаєш все у фокусі уваги. Думаю, мами мене зрозуміють. Навіть з роботи я телефоную: «Ви вже в садочку? Як доїхали?». А що казати, коли ти постійно з дітьми вдома, ще і купа хатньої роботи, і виглядати хочеться гарно. Під вечір жінка уже «ніяка», а чоловік після роботи: «А ти що зі мною не посидиш?». А твоє найпалкіше бажання – впасти в сон негайно тут і зараз, і він, звісно, ображається. Тому й важливо з самого початку уникати статусу супергероїнь і приймати радо допомогу. 

ПРО ЧАС З ДІТЬМИ ТА ВІДЧУТТЯ ПРОВИНИ

Почуття провини часто виникає у мам, що працюють.  Навіть коли все класно, і діти здорові та задоволені, мами все одно відчувають, що от могли б все-таки більше часу приділити дітям. Я для себе це питання вирішую правилом: не кількісно, а якісно. Тобто коли я проводжу час з дітьми, то я повністю включаюся в їхні ігри. Це краще, ніж бути мамою, що сидить в одній кімнаті з дитиною, а думками десь далеко, в інтернеті.

Ще дуже важливим є ставлення мами до ситуації. Є дуже тривожні мами, які постійно бідкаються: «Боже, як же моя дитина без мене». І дитина, мені здається, часто відчуває цей настрій мами, і починає скиглити: «Ой, мені без мами так погано, я без мами не можу». Завжди варто дітям з позитивом розказувати, що у мами є своя роботи, свої плани, свої бажання зрештою. А, окрім мами, у дитини ще є тато/бабуся/дідусь/сестри та брати.

Я своїм дітям постійно кажу: «Це моя робота. Я це люблю». Мені здається, що казати по-іншому, таким тоном, знаєте, наче вибачаєшся, що йдеш на роботу і обіцяти,  скоро повернешся – не добре. Адже ми закладаємо таким чином у дітях любов до своєї зайнятості. Я пояснюю своїм: «Твоя робота — це садочок, це школа. Ви теж працюєте і мама працює. Ми з вами побачимося ввечері і щось придумаємо цікаве. Давайте вже зараз вигадаємо собі якийсь план».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖПублікуєте фото дітей у соцмережах? Астролог та психолог розказують, чому (не) варто

Якщо жінці подобається її робота, якщо вона і почуваєшся від цього щасливішою, впевненішою в собі, то це класно і для твоєї родини. Реалізована щаслива мама і з дітьми інакше спілкується. І навпаки від думок, що в цей час могла б щось робити інше, те,чого хочеться більше, починає накопичуватися роздратування і починаєш на дітях зриватися.

Варто спокійно говорити з дітьми, як з особистостями, поважати їх простір. Інколи можна й на роботу взяти, якщо ситуація дозволяє. Звичайно, відіграє ключову роль вік дитини. Після 4х діти вже абсолютно спокійно можуть проводити час без батьків у дошкільних та шкільних закладах. Дітям потрібен свій час та спілкування з однолітками – це теж розвиває їх уяву, комунікаційні навички та характер. Не варто драматизувати!

ПРО ГАДЖЕТИ

У наших дітей купа цього добра: щось надарували, щось у спадок дісталося від старших. І всі наші гаджети лежать…. розряджені (сміється). Вони можуть згадати про них, коли я позаряджаю і запитаю: «А нащо вам взагалі цей айпад був потрібен?». У них просто такий вік, що їм цікавіше погратися на подвір’ї, один з одним. Звісно, телевізор теж їх приваблює. Мій старший син Еван займається футболом, тому він завжди шукає інформацію про футбол: якісь рекорди футбольні, хто там з футболістів які голи забив, все про Мессі та Роналду. А потім підходить і нам вікторини проводить: «А ти знаєш, хто більше отримав «Золотих м’ячів»?» (сміється). У молодшого був період, коли він дивився дитячих блогерів.

На мою думку, це етап, який повинні діти пройти. І воно згодом само проходить. Тобто звісно, ми повинні говорити про це, дозувати, давати альтернативу дітям, але я, наприклад, кардинально не забороняю. Просто варто не зловживати, тому що для батьків це, звичайно, дуже зручно: дав дитині мультик і займаєшся своїми справами.  Але треба розуміти, що тоді ці мультики навчають твою дитину, а не ти. Контент дуже різноманітний, і інколи не такий, як тобі здається. Дитина дивиться наче позитивні класні мультики, а потім — оп! — і щось не таке. Я слідкую за історією переглядів на своєму акаунті і всім раджу так робити.

Ми, до речі, проходили етап страшних мультиків. Діти розповіли, що персонаж одного мультика їх лякає. Я попросила їх показати і проговорила з ними, що це все намальовано, це вигадано, це не по-справжньому, що це намалювали навмисне, аби діти боялися. Повністю обмежувати і не говорити – теж не вихід, адже дитина це побачить у колі друзів і для неї, непідготовленої, це буде ще більший стрес. Завдяки нашим невимушеним розмовам діти швидко забували про це анімаційні страшилки і своїм друзям теж зневажливо повідомляли «та це ж намальовано, давай краще щось інше глянемо».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖСтрашні мультики та персонажі: чи несуть вони загрозу дитячій психіці?

Я вважаю, що не варто обмежувати дітей в гаджетах, адже вони вже стали частиною нашого побуту. І якщо дитина не буде зовсім з ними знайома – це теж буде психологічно непросто для неї у колективі однолітків. Можуть бути і висміювання, і психологічні травми… Батькам не варто поляризувати, а просто дозувати інформацію і говорити з дітьми.

ПРО ФІГУРУ ПІСЛЯ ПОЛОГІВ

Я зараз маю вагу в 62-63 кг. Для мене приємна вага — це 57-58 кг. Саме при такій вазі я почуваю себе легкою та впевненою. Однак мені після третіх пологів дуже складно до цієї форми дійти. Після перших та других пологів це ставалося якось само собою, а тут вже і накопичений стрес, і графік дається взнаки. Вночі встаєш до дітей, шкіра тьмяніє від студійного гриму, ввечері теж тяжко не їсти – адже вся сім’я збирається разом. Проте я працюю над собою (сміється). Дещо змінила свої звички, зокрема перестала пити каву з молоком. Раніше я могла випити до 8 чашок протягом дня. Проте мала неприємні відчуття в шлунку і перестала пити. Відразу помітила, як покращилася шкіра і схудла одразу на 5 кг. Зараз п’ю каву у чистому вигляді, без цукру та домішок. Намагаюся пити більше води. Для мене ще важливий ритуал – це поетапне зняття макіяжу. Всім дівчатам раджу приділяти очищенню шкіри належну увагу і ні в якому разі не лягати спати з макіяжем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВедучі Твій День Мірошниченко, Ровінська та Рабчун вакцинувалися на робочому місці

ПРО ЇЖУ

Солодке я не дуже люблю, а от солоненьке і взагалі поїсти – це моя слабкість. Наші всі поїздки кудись більше нагадують гастротури. Я, до речі, і непогано готую: і на грилі страви, і випічку. У нас немає наготовленої їжі на тиждень, я люблю, коли їжа, як-то кажуть, з-під ножа. Часто використовую рецепти з нашого шоу «Твій день»: вони завжди дуже актуально підібрані. Пам’ятаю, як у нас був ефір з Аліком Мкртчяном і Арамом Арзуманяном, в якому вони готували популярну вірменську страву – долму. Це було в червні і вони зауважили, що зараз саме час, бо листя винограду (завертається в нього страва) якраз ідеально підходить на цьому етапі росту – молоде, соковите, не гірчить. Я повернулася з ефіру додому і звернула увагу на наше листя винограду. А вдома і рис був, і фарш. Приготувала за рецептом і моя родина була дуже задоволена смаком. За годину з’їли всю кастрюлю, що я наготувала (сміється). Мені взагалі дуже подобаються рецепти з нашого шоу «Твій день»: прості, смачні, часом несподівані. От, наприклад, я б ніколи не додумалася додати полуницю в гаспачо, а це і справді дуже смачно. Тож не пропускайте наші ефіри, долучайтесь до наших розмов та готуйте разом з нами з понеділка по п’ятницю з 11:15 на телеканалі 1+1. До зустрічі в кадрі!

Більше новин