Наше здоров'я: Синдром хронічної втоми
Ані вчені, ані лікарі не можуть дати однозначної відповіді, що конкретно спричиняє стан хронічної втоми та пригніченості. Втім, вони визнали – ця недуга може зіпсувати якість життя.
articleContentСиндром хронічної втоми (СХВ) найчастіше проявляється у вираженій слабкості – людині важко рухатись або робити щось звичне, що раніше не викликало труднощів. Постійна втома може тривати місяць, два, три та не зникає, навіть якщо людина добре відпочиває. Ступінь тяжкості СХВ може відрізнятись: хтось продовжує ходити на роботу, але зі складнощами. 25% хворих почуваються настільки погано, що постійно прив’язані до домівок.
Історія хвороби
Вперше на цю проблему звернув увагу 1896 року американський лікар Дж.М.Берд. Він помітив, що у деяких людей виникали схожі симптоми розумової та фізичної втоми, порушення сну, дратівливість, розлад апетиту, емоційна нестійкість, нервове виснаження, зниження життєвого тонусу. Однак при цьому не йшлось про захворювання внутрішніх органів.
Вперше синдром хронічної втоми був названий самостійним захворюванням у 1988 році Центром контролю захворювань США. За різними даними відомо, що на цей синдром страждає одна людина зі ста. На жаль, у більшості випадків хвороба залишається нерозпізнаною. У кращому випадку людину обстежують, у гіршому – кажуть, що скарги необґрунтовані.
articleContentСписок маловивчених хвороб змінюється і деякі лікарі просто можуть не знати, що це за болячка і як з нею працювати. Хоча синдром хронічної втоми може призводити навіть до непрацездатності. Довести, що людина заслуговує статус інвалідності – важко. В нашій країні це означає, що можна не розраховувати на соціальні виплати, певні пільги або ж допомогу з лікуванням СХВ.
Хто у зоні ризику
Найчастіше цей синдром вражає жителів мегаполісів, особливо людей, чия робота пов'язана з підвищеною відповідальністю.
Неблагополучна санітарно-екологічна обстановка, хронічні захворювання і деякі вірусні інфекції підвищують шанси отримати синдром хронічної втоми навіть у молодому віці. Також захворювання провокує незбалансоване емоційно-інтелектуальне навантаження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як і коли краще їсти фрукти: 5 порад дієтолога
Дослідники впевнені, що типовий хворий на СХВ – це жінка у віці 20-50 років з вищою освітою, яка багато чого досягнула в житті. Жінки страждають синдромом хронічної втоми в 2-3 рази частіше, ніж чоловіки. Особливо це стосується тих, хто займається розумовою працею.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Циклічне або інтервальне голодування: Швидкий ефект без шкоди для здоров'я
Як проявляється синдром хронічної втоми
Один з симптомів – біль. Це може бути головний біль, болі у суглобах чи м’язах. Трапляються ознаки, схожі на застуду – біль у горлі чи збільшення лімфовузлів. У важких випадках виникає мігрень. Як наслідок, все життя людини з СХВ може перетворитися на майже цілодобове перебування в темній кімнаті.
Також хвора людина може відчувати безсилля – важко справлятися з щоденними завданнями по дому і на роботі.
Пізні стадії хвороби
Через місяці або роки без фізичної активності розвиваються також інші проблеми: атрофуються м'язи, кістки втрачають мінеральні речовини і стають крихкими. При спробі встати, через різке зниження тиску, людина може втратити свідомість. З'являються і порушення пам'яті, можуть виникнути моменти, коли важко не тільки рухатися, але і говорити або ж думати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як встигнути все: 5 простих правил тайм-менеджменту
Також з’являються психологічні проблеми. Коли фізично неможливо кудись піти і зустрітися з друзями – коло спілкування звужується. У людини з синдромом хронічної втоми часто виникає відчуття, що вона не може бути повноцінним партнером. Все це разом з постійним поганим самопочуттям і відсутністю реалізації, наприклад, в роботі, підвищує ризик депресії та суїцидальних думок.
Що відомо про лікування СХВ
Перший крок в лікуванні синдрому хронічної втоми – це зменшення психічного навантаження. Слід зменшити кількість щоденних справ не менше, ніж на 20%. Краще позбутися тих обов'язків, які вимагають найбільшої психічної напруги.
Синдром хронічної втоми – не смертельний. Але він істотно знижує якість життя і може привести до серйозних порушень імунної системи. У деяких людей відновлення відбувається спонтанно, але, один раз виникнувши, цей стан може повторитися в будь-який час, зазвичай після перенесених інших захворювань або в період стресу.
Іноді постійна втома виникає у так званий реабілітаційний період після перенесеного серйозного захворювання. Сюди відносять постінфекційний і посттравматичний синдроми.
articleContentПоки певного плану одужання немає, можна полегшити протікання хвороби. Наприклад, за допомогою снодійних, психотерапії і спеціальних фізичних вправ. На думку більшості дослідників, лікування захворювання має бути комплексним та індивідуальним. Найкраще, що ви можете зробити – це вчасно визначити проблему і, не відкладаючи, звернутися за допомогою до лікаря. Будьте здорові!