«У більшості росіяни та білоруси підтримують свою владу та війну, а таким людям не місце на міжнародній арені та у цивілізованому світі», – український професійний боксер Владислав Сіренко
Український боксер Владислав Сіренко розповів про спортивну діяльність під час війни.
За яких обставин ви дізналися про початок повномасштабного вторгнення?
Памʼятаю цей момент як страшний сон. Я дізнався про війну рано-вранці. Це була новина, яка шокувала мене та просто вибила землю з-під ніг. На той момент я знаходився в Туреччині, де якраз розпочав тренувальний табір до майбутнього поєдинку.
«Переживати війну на відстані – це непросте випробування, адже ти майже безсилий в цій ситуації»
Перший тиждень повномасштабної війни майже не памʼятаю. Знаходився в дуже сильному стресі, дуже хвилювався за родину та нашу країну. Переживати війну на відстані – це непросте випробування, адже ти майже безсилий в цій ситуації.
«Коли я бачив наших людей, які рятувались від війни, в той момент мене переповнювали емоції, які неможливо передати словами»
Два місяці ви провели на польському кордоні, бувши волонтером організації Freedom To Ukraine й упаковуючи коробки та завантажуючи вантажівки всім необхідним, від харчових продуктів тривалого зберігання до автоматів, поки сім'ї переміщених осіб виїжджали з України. Що тоді зчитувалося в очах українців, яких вам доводилося зустрічати?
Так, декілька місяців допомагав волонтерській компанії, але я майже не мав контакту з людьми, бо працював на складі. Однак, коли бачив наших людей, які рятувались від війни, в той момент мене переповнювали емоції, які неможливо передати словами. Страх та нерозуміння – це перше, що можна було побачити в очах цих людей.
Як у США реагували на те, що відбувається в Україні? Чи відчували ви там підтримку?
В США я потрапив через пів року від того, як почалася війна. Багато людей, дізнаючись, що я з України, починають цікавитися, переживати, питати про події, що відбуваються. Багато людей підтримують та говорять теплі слова. І кожен каже про те, що це жахіття має зупинитися.
«Мені важко уявити, через які труднощі та випробування вони вже пройшли та через які їм ще доведеться пройти. Тому мені дуже хотілось допомогти цим дітям»
В червні минулого року ви проводили аукціон, де продавали свій чемпіонський пояс, щоб допомогти сім’ї з п’яти дітей, у яких війна забрала маму та дім. Розкажіть детальніше про цю ініціативу. Як виникла така ідея? Як ви дізнались історію цієї сім’ї?
Є дуже багато людей, дізнавшись історії яких, відразу з’являється бажання їм допомогти. Історія Славка та родини Ялових – це те, про що неможливо забути. Про їхню сім’ю дізнався від знайомої дівчини. Мені важко уявити, через які труднощі та випробування вони вже пройшли та через які їм ще доведеться пройти. Тому мені дуже хотілось допомогти цим дітям.
Після аукціону мені повернули чемпіонський пояс. Це було несподівано та дуже приємно. Хочу подякувати Владиславу Чечоткіну за такий жест.
«Для мене дуже цінно проводити час з дітьми, мати змогу підтримати їх, поділитися знаннями та спортивним досвідом»
Ви періодично тренуєте дітей-сиріт, вихованців інтернатів, які перебувають у вимушеній евакуації. Які емоції відчуваєте, коли з ними зустрічаєтеся? Хто запровадив проєкт «Дитинство без війни» та в який момент ви до нього доєдналися? Скільки дітей знаходиться під патронатом проєкту?
Коли буваю в Туреччині, то з радістю відвідую проєкт «Дитинство без війни». Загалом там був двічі. Для мене дуже цінно проводити час з дітьми, мати змогу підтримати їх, поділитися знаннями та спортивним досвідом. Це неймовірно крутий проєкт, під крилом якого знаходиться більше, ніж 300 дітей. Велика пошана всім, хто керує цим проєктом, та всім, хто працює в цій справі. Особисто бачив, якою важливою та тяжкою працею займаються ці люди для того, щоб проєкт існував і надалі. Тому, якщо хтось має бажання підтримати, то робіть це, адже тим дітям це необхідно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Проєкту «Спортивний фронт» — рік: група 1+1 media розповідає про боротьбу з росіянами та білорусами на міжнародній спортивній арені
У березні 2023 року ви отримали серйозну травму руки. Розкажіть, як проходила ваша реабілітація та повернення до тренувань?
Отримав серйозну травму, яка сильно вразила моє здоров’я та емоційно вибила. Але я схильний до думки, що такі ситуації роблять мене ще сильнішими. Зараз вже відновився і чекаю на дату мого наступного поєдинку.
У липні, коли ви коментували вимушений простій, зазначали, що, коли йде війна в Україні, вам немає на що жалітися. Яка з подій вас по-особливому вразила?
Це дуже складне питання. Кожна терористична дія зі сторони ворога сильно мене чіпляє. Дуже боляче бачити, як люди втрачають життя та здоровʼя, спостерігати за тим, що відбувається з нашою країною.
«Таким людям не місце на міжнародній арені та у цивілізованому світі»
Що думаєте про допуск російських та білоруських спортсменів до боїв та в цілому до спортивних змагань? Чи може бути спорт поза політикою?
Я проти допуску спортсменів-представників цих країн. В більшості вони підтримують свою владу та війну, а таким людям не місце на міжнародній арені та у цивілізованому світі. Зараз спорт використовують як один з інструментів політики, на жаль…
«Хочу подякувати кожному, хто підтримує Україну в цей складний час, адже ця підтримка є необхідною та дуже важливо для нас»
Кому із зірок боксу та в цілому спорту ви вдячні за особливу підтримку та незламну позицію? Можливо, хтось з них сміливо висловлювався щодо агресії росії на території України?
Для мене градація дуже проста – якщо людина підтримує Україну, то це відразу свідчить про її адекватність. Виходячи з цього, багато організацій та спортсменів є адекватними. Звичайно, що я дуже їм вдячний за це!
Всі ті, які мають іншу думку, для мене є абсолютно неадекватними. На жаль, таких також достатньо. Особисто для мене у світі боксу було багато відкриттів, повʼязаних з війною. Багато людей відкрили свої справжні обличчя, і прикро, що я знав таких людей і колись мав з ними спілкування. Я хочу подякувати кожному, хто підтримує Україну в цей складний час, адже ця підтримка є необхідною та дуже важливо для нас.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Секрет успіху я вбачаю у силі контенту, яким можна захопити аудиторію" — Олександр Мельниченко, керівник групи SMM спортивних проєктів
В одній зі своїх публікацій ви зазначали, що сподіваєтеся після Перемоги провести тренування для дітей у Харкові, Запоріжжі та інших містах. В яке з міст після нашої великої перемоги ви відправитеся першочергово?
Я дуже сумую за рідним Києвом, містом, де я народився та виріс. Сподіваюсь, що скоро матиму змогу повернутися та відвідати кожне українське місто. Буду щасливий провести тренування для дітей у кожному місті нашої країни.
