Травма свідка: що це, які її симптоми, чому виникає та як з нею впоратися (поради лікарів)

Після побачених фото та відео жахливих злочинів російських військових, які вони чинили у Бучі, Бородянці, Ірпені, Гостомелі та інших тимчасово окупованих населених пунктах Київщини, у багатьох українців виникає травма свідка. Що це та як допомогти своїй психіці впоратися з потрясінням? Розбиралися у "Сніданку з 1+1".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається з психікою після перегляду жахливих кадрів звільненої Київщини та як подолати спустошення: поради від психологині Світлани Ройз

Лікар-невролог Євген Скрипник у своєму дописі у Facebook зазначив, що травма свідка – це психологічна травма, яку можна отримати без безпосередньої участі у травматичних життєвих ситуаціях, а лише споглядаючи і усвідомлюючи їх страшні наслідки. Людина починає ставити себе чи своїх рідних на місце постраждалих, відчуває власну безпорадність, провину за те, що не змогла допомогти постраждалим і вплинути на розвиток подій, за те, що знаходиться в безпеці і неушкоджена.

У "Сніданку 1+1" психотерапевт Олег Чабан сказав, що наразі в Україні мова йде про колективну травму свідка:

"Те, що доходить до нас у вигляді фото, розповідей, через масмедіа – це все масивна травма великої кількості людей одночасно", – наголошує Олег Чабан.

Симптоми травми свідка

Після побачених страшних кадрів у переважної більшості людей спочатку настає шок, потім ступор, потім неможливість усвідомити цю інформацію. Травму свідка можна розпізнати за такими симптомами:

• відчуття сильної тривоги;
• неприємні відчуття в грудях, буває важко вдихнути на повні груди;
• нудота, іноді напади блювоти;
• безсоння.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як відновитися після окупації: що їсти, які вітаміни вживати та які аналізи здати (пояснює медична експертка Дарка Озерна)

Як впоратися з травмою свідка

В першу чергу варто усвідомити відсутність своєї вини у тому, що відбулося, а також те, що ви не мали жодного впливу на розвиток подій. Олег Чабан наголошує:

"Якщо ти не спиш ночами і стаєш неефективним для власної дитини, лякаєш її своєю поведінкою, значить варто допомогти своїй психіці впоратися з травмою".

Лікарі дають такі поради щодо боротьби з травмою свідка:

►Обмежити кількість інформації, яку споживаєте. 

►Зайнятися будь-якою роботою.

►Взяти на себе відповідальність за когось (за дітей, батьків, будь-кого).

►Повноцінно спати і не читати чи дивитися травмуючу інформацію перед сном.

►Більше гуляти на свіжому повітрі.

►Допомагати дітям з уроками, займатися розвитком дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я читаю розповіді дітей про війну і плачу потайки, щоб сини не бачили", — Катя Осадча поділилася фото дівчинки, якій мама на спині написала контакти

Психотерапевт Олег Чабан розповідає:

"З травмою людський мозок не може довго жити: у нас є генетична програма життя, виживання. Ми не налаштовані на страждання до кінця життя. Навпаки, ми запрограмовані зупинити страждання на якомусь етапі, щоб забезпечити життя наших дітей, відбудовувати зруйноване, налаштувати своє життя. І з часом пам'ять починає потихеньку затирати кадри трагедії в нашій голові".

Виходячи з усього вище зазначеного, ні в якому разі не треба забувати того, що сталося, адже за ці страшні злочини повинна настати розплата! Проте слід дозволити собі не відчувати провину за це і жити далі, завжди зберігаючи в куточку своєї пам'яті те, що ці нелюди зробили з невинними українцями в окупації. Розплата обов'язково настане, але для подальшої боротьби нам потрібна здорова і стабільна психіка.