Зірка "Сватів" розповіла, як стала сестрою президента

Зірка "Сватів" розповіла, як стала сестрою президента

 Сайту "Дуся" вона розповіла, які складалися їх родинні стосунки. 

Поділитися:

На зйомках серіалу "Слуга народу" можна зустріти багато знайомих облич: і Володимира Зеленського, який грає президента України, і Наталю Сумську. А ще поспілкувалася з відомою київською актрисою Катериною Кістень, яка зіграла у фільмі сестру президента.

Сайту "Дуся" вона розповіла, які складалися їх родинні стосунки.


- Катю, Ви в якомусь сенсі монстр комедійного жанру в Україні - у вас дуже багато яскравих образів у ситкомах, серіалах – таких, як "Таксі", "Свати", "Доярка з Хацапетівки". Чим вас привабив серіал "Слуга народу"?
- Я вперше граю сестру президента і, чесно кажучи, з родинами глав держав не була знайома. Якось мало цікавилася політикою. У нас серіал комедійний, сценарій дуже насичений, і кожен герой несе свою функцію. Моя героїня Свєтка схожа своїм вибуховим характером на тата: може й кулаком по столу стукнути, і міцне слівце сказати. Вони обидва такі - безапеляційні. А мама - інтелігентна, як і її син, добра та світла. Удвох вони, як-то кажуть, - розум, честь і совість сім'ї. У Свєтці сконцентровані не зовсім недоліки, скоріше, таємні бажання або якісь шкідливі звички - те, що в людині проявляється в критичних ситуаціях. Вона чарівна, упевнена в собі, її гасло - "слухайте тільки мене - я знаю, як жити!" Моя героїня - своєрідний лакмусовий папірець: їй дали можливість проявитися - і вона показала себе у всій красі.

- Коли вам запропонували цю роль, у вас виникали якісь сумніви?
- Мені було дуже цікаво попрацювати з Володею Зеленським. Дуже поважаю те, що він робить. Я розумію, що це мегапрофесіонал, людина-оркестр, який проявляє себе в різних іпостасях, і робить це якісно та чудово. Опинитися на майданчику з такою людиною - щастя.
Я спостерігаю за тим, що Володя робить, і мене це вражає. Припустимо, взяти сцену в сім'ї, коли він влаштовує розбір польотів і виголошує гнівний монолог на тему "я тут стараюся, а ви мене ганьбите". Мене вразило, що він, як пазл, складався в цьому монолозі спочатку в одній якості, потім в іншій, а після - в третій: то він переконливо гнівний, то розгублений, то такий, що зворушливо заїкається. Дивовижно те, що він робить. Як актриса, я просто все це бачу й отримую від цього величезне задоволення.